Практика: Компетентні способи

Уже у найближчому майбутньому компетенції в юридичному бізнесі вийдуть за межі професії, а свобода стане головною цінністю

Уже понад п’ять років юридичні фірми майже одноголосно стверджують: клієнту потрібні не просто юристи, а бізнес-консультанти, які пропонують рішення з урахуванням знань про індустрію та бізнес клієнта. А чи змінилося щось за ці роки з підготовкою цих самих юристів? Звідки взагалі прийдуть такі юристи і якими саме вони мають бути?

Стосовно професії та навичок майбутнього правника написано вже достатньо — від прогнозів футурологів до аналітики Microsoft. Так, відповідно до доповідей учасників Всесвітнього економічного форуму Future of Jobs у Давосі, вже через п’ять років зміниться 35 % робочих навичок сучасних людей. Більшість із цих навичок пов’язані з мозком: вміння швидко мислити, бачити суть та знаходити розв’язання проблеми, здатність генерувати нові смисли.

 

Використати навички

Для юридичного бізнесу трьома основними навичками майбутнього будуть соціальний інтелект (навички спілкування, емпатія), проектний спосіб мислення (здатність формулювати та організувати завдання і робочі процеси, в тому числі дистанційно, для отримання бажаного результату) та критичне мислення (здатність визначати сенс та значення пропонованих рішень). Юридичної експертизи серед вищенаведених навичок немає — проте вона є базовою компетенцією для розвитку професіонала в юридичному бізнесі.

Утім, є й такі навички, які зовсім непритаманні юристам, але необхідні для конкурентоспроможності на ринку найближчі п’ять років: кре­ативність (здатність бачити те, чого ще немає); дизайн-мислення (здатність спрощувати складне, структурувати та наочно презентувати інформацію); обчислювальне мислення (здатність обробляти великі обсяги інформації та виокремлювати основний зміст).

Як ці навички використовувати для розвитку свого бізнесу вже сьогодні? Як їх розвивати в команді і чи розвивати взагалі? Ростити молодих фахівців або шукати вже готових професіоналів ззовні? Ці питання виникають постійно. Найгостріше вони постають сьогодні, за часів «діджиталізації» всіх процесів: від нав­чання фахівців до способів їхньої комунікації з клієнтами.

Компаніям, які хочуть випереджати час та стабільно розвиватись, необхідно відповісти на ці питання відповідно до власної довгострокової стратегії, обраного цільового ринку та клієнтського сегменту. В основу стратегії фірми ILF уже покладено системне та регулярне навчання команди в різних форматах з метою розвитку саме цих навичок.

 

Битва стартапів

«Знай свого клієнта!» — під таким гаслом пройшов щорічний інтенсив у програмі навчання та розвитку юристів й адміністративної команди фірми — ILF SUMMER SCHOOL-2016. Мета проекту: розвиток однієї або двох навичок, пріоритетних у конк­ретному році відповідно до стратегії розвитку фірми. Формат школи з часом також змінюється: від трьох днів до одного, від семінарів до інтерактивних воркшопів.

За місяць до старту цьогорічної школи чотири команди отримали завдання: розробити бізнес-ідею, не пов’язану з юридичним бізнесом, та ціннісну пропозицію для обраного клієнта. Під керівництвом міжнародного тренера та бізнес-консультанта команди придумували і тестували свої ідеї, проводили онлайн та офф­лайн опитування цільових клієнтських сегментів та працювали над дизайном своїх рішень.

Презентація бізнес-ідей реальним інвесторам — один із найскладніших етапів літньої школи. Команди презентували свої ідеї в трьох форматах в умовах обмеженого часу реальним інвесторам, серед яких були успішний підприємець, викладач KMBS (Києво-Могилянська бізнес-школа) та Startup.ua і банкір. Під час презентацій команди повинні були врахувати всю специфіку своїх рішень, а це були сервіси, послуги та продукти як для В2С, так і для В2В.

Навіщо витрачати позаробочий час співробітників на гру, що не пов’язана з юридичною практикою? Чи не ліпше замість цього, наприк­лад, відпочити на природі разом?

Проте метою саме цієї школи був розвиток у команди «нетипових» навичок юристів (креативного, критичного та дизайн-мислення) для того, щоб краще зрозуміти клієнта, його потреби (наявні та приховані) і визначити найоптимальніший спосіб комунікації з ним.

З часом ми всі стаємо заручниками власного експертного досвіду та вважаємо, що розуміємо проблему і її розв’язання ліпше за інших, у тому числі ліпше за клієнта. Наприклад, коли юрист вважає, що клієнт перей­мається винятково стягненням заборгованості, та насправді бажання клієнта лежать глибше, ніж здається: прагнення здаватись крутим і довести це своєму опоненту/конкуренту/собі. Це ті речі, про які клієнт ніколи прямо не скаже юристу, а отже занурення якнайглибше у проб­лему клієнта залишить його з вами назавжди.

Саме наш експертний досвід заважає знайти реальну відповідь та зробити оптимальну пропозицію клієнту, перешкоджає розвиватися як професіоналу, а не тільки як експерту.

Щоб вийти за межі власного експертного досвіду, команди ILF працювали над бізнес-ідеями з інших сфер. Це дало змогу юристам примірити на себе «чоботи» клієнта та глибше зрозуміти бізнес-моделі різних типів компаній.

Результати школи перевершили очікування: по-перше, дві з чотирьох бізней-ідей можна хоч завтра запускати на ринок, і це будуть успішні стартапи, бо команди дуже добре проаналізували ринок, опитали потенційних клієнтів та розробили цікаві для них пропозиції; по-друге, вразили саме молоді співробітники, продемонструвавши швидкість мислення, нестандартні ідеї та презентації, відкритість до конструктивного діалогу.

Отже, виникає інше запитання: як утримати нове трансдисциплінарне покоління в достатньо консервативній юридичній професії? Утримати неможливо, адже необхідно зацікавити та надати свободу для творчості й розвитку. Мотивація — це те, що є в кожній людині, і ніякі матеріальні стимули її не розкриють та не заохотять нести відповідальність за спільний результат. У того, відомого з просторів Інтернету, покоління Z зовсім інша мотивація, ніж у поперед­ників, — вони шукають сенс.

Тренд, на який також потрібно звернути увагу: випускники юридичних вишів уже не хочуть залишатися в професії або бути тільки в ній: вони створюють власні стартапи (часто неюридичні), йдуть у сферу маркетингу, піару та ІТ, у недержавні міжнародні установи та у громадські активісти. Знову ж таки причиною цього явища є інші цінності покоління Z — самореалізація в цікавих і значущих для юриста та суспільства проектах, коли він розуміє, навіщо робить документ для клієнта, як розвивається фірма загалом, як робота допомагає йому розвиватися та яку користь він приносить іншим.

Робота команди за системою Девіда Майстера, яка широко розповсюджена в юридичних фірмах, нагально потребує змін. Ця система, спрямована на ефективність, а не на розвиток. Тим часом світ швидко змінюється, змінюються і способи прийняття рішень клієнтами, мотивація молодих фахівців, змінюється власне юридичний ринок. Юрист нового покоління не відчуватиме себе вільним у межах цієї системи, не зможе та не буде в ній працювати. Через п’ять-десять років на зміну поточним партнерам юридичних фірм хтось повинен прийти. Прийде або юрист, який зростав у межах «системи» без жаги до креативу та пошуку нових рішень, або інше покоління з іншими цінностями, іншим способом прийняття рішень та іншими поглядами на життя. Чи готові юридичні фірми до того, що це відбувається не через п’ять років, а вже тепер?

 

Що робити далі

Компаніям — фокусуйтесь на головному і будьте послідовними у своїх діях, особливо всередині компанії. Щиро вивчайте поведінку та мотивацію своїх співробітників та клієнтів. Традиційний розподіл ролей та обов’язків у команді може не дати бажаного ефекту для розвитку бізнесу — шукайте та тестуйте нові моделі.

Юристу — полюби процес. Розвивай креативне та критичне мислення. Щиро намагайся зрозуміти потреби клієнта та потреби фірми, в якій бажаєш розвиватися. Ускладнювати легко, спрощувати важко: тренуй власну техніку elevator pitch (презентація за дві хвилини: себе, фірми, продукту, ідеї).

«А якщо вони (такі співробітники) підуть? А якщо вони потім відкриють власний бізнес?», — одразу лунають запитання, відповідь на які доволі проста: «А де буде компанія, якщо все залишити без змін?!».