Тема: Вимір валют

Ольга ПІГОЛЬ, юрист Spenser & Kauffmann

Головною перевагою криптовалюти є її анонімність. Персональні дані власника електронного гаманця зберігаються в таємниці, тож неможливо дізнатися ім’я чи адресу такого користувача, причому історія трансакцій є відкритою інформацією. Крім того, обіг криптовалюти не контролюється регуляторами і є вільним від втручання державних органів, у тому числі фіскальних, що може спонукати до неправомірного її використання, наприклад з метою уникнення сплати податків, відмивання коштів, одержаних злочинним шляхом, та фінансування тероризму. Варто зазначити, що здійснення операцій з криптовалютою приваблює користувачів своєю швидкістю та дешевизною порівняно з відкриттям банківських рахунків. Усі ці переваги призвели до того, що наразі використання криптовалюти набирає обертів. Такі компанії, як Virgin Galactic, Microsoft та Dell, визнають та приймають криптовалюту як засіб платежу за свої товари та послуги.

Проте треба зауважити, що ці електронні кошти мають також інший бік медалі. НБУ розглядає криптовалюту як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства. Додатковим критерієм ненадійності криптовалюти можна назвати її нестабільність. За час існування біткойну його курс коливався від одного цента до тисячі доларів за одиницю, і амплітуда коливання є непередбачуваною. До того ж, як і будь-який інший цифровий продукт, використання криптовалюти час від часу піддається хакерським атакам, що викликає недовіру у потенційних користувачів та не спонукає інвесторів вкладати значні кошти у цифрові активи.

Наталія МИСНИК, старший юрист ЮФ GOLAW

Останнім часом інтерес до віртуальних валют суттєво пожвавився. Цьому сприяє криза вітчизняної банківської системи, нестабільність гривні, мінливий курс валют та інші труднощі, які постали перед бізнесом. Перевага віртуальних грошей полягає в тому, що вони не схильні до наведених вище ризиків. Емісія криптовалют децентралізована, обмежена і автоматизована, а трансакції навіть у найвіддаленіші куточки світу можуть займати лічені секунди. Усі ці фактори забезпечують високу інвестиційну привабливість біткойнів.

Так, на думку британської компанії Juniper Research, яка спеціалізується на виявленні та оцінці секторів ринку із сильною ліквідністю, загальний обсяг угод з біткойнами у 2017 році перевищить 92 млрд дол. США. Однак прихильникам криптовалюти не варто переоцінювати наведені цифри. Згідно зі світовою статистикою, на сьогодні обсяг фінансування біткойнів становить лише 0,18 % від усіх врахованих інвестицій за останній рік. Лідерами фінансування традиційно виявилися фундаментальні сектори економіки: промисловість готельного бізнесу — 6,71 %, транспорту — 6,16 %, туризму — 2,47 %.

Невтішна статистика пояснюється тим, що, попри явні переваги, багато хто з недовірою ставиться до цього виду платежів. Це пов’язано насамперед із величезною кількістю міфів, пов’язаних з біткойнами, а також з об’єктивними недоліками цієї валюти. Так, у багатьох країнах біткойни залишаються поза законом, тому й операції з ними небезпечні і пов’язані з певною часткою ризику. Крім того, багатьох потенційних інвесторів насторожують суттєві коливання курсу вартості валюти.

Першими оплату юридичних послуг криптовалютою почали практикувати британці. Та це й не дивно, адже Велика Британія є однією з найбільш прогресивних країн у відношенні до використання криптовалюти. Країна може похвалитися більш ніж 30 біткойн-банкоматами, а її влада готується впровадити технологію блокчейну у діяльність державних організацій.

Також до біткойнів прихильна і Данія. Безготівковий розрахунок і цифрова валюта тут досить поширені, оскільки ця країна відкрито заявила про своє бажання в якнайкоротші терміни ліквідувати паперові гроші. На думку центрального банку країни, біткойн не є валютою, а отже, його використання в країні не регулюється державою і трансакції в біткойни не підлягають оподаткуванню. Разом із тим Данія — дім для ряду біткойн-стартапів і бірж, наприклад CCEDK. У березні 2016 року Данія стала першою скандинавської країною, де купівля нерухомості була здійснена за допомогою біткойнів.

Але найсміливіше ставлення до криптовалюти продемонстрували Нідерланди, де було створено «місто біткойнів» — Арнем. Тут відзначена найвища концентрація компаній, що надають товари та послуги за біткойни, — понад сто. За їх допомогою в Арнемі можна не тільки сплатити юридичні послуги, а й підстригтися, купити гамбургер або новий костюм, надіслати листа, полагодити побутову техніку або зняти номер в одному із п’яти готелів у центрі міста.

Що стосується України, то тут до біткойнів продовжують ставитися з побоюванням. На сьогодні тільки дві юридичні фірми офіційно заявили про готовність брати криптовалюту як оплату своїх послуг. Їх низька популярність пояснюється насамперед відсутністю належного правового регулювання віртуальної валюти в країні.

Юлія КАРНАСЬ, юрист «КПМГ-Україна»

Нові, нетрадиційні способи примножити або зберегти свої грошові кошти завжди сприймаються у світі зі жвавим інтересом. Зокрема, багатовіковий успіх фінансових пірамід неодноразово це підтверджував. Криптовалюта як засіб, який працює не на багатоступеневих махінаціях, а завдяки технологічному прогресу, з кожним роком закріплює свої позиції привабливого інструменту інвестування та альтернативи традиційним платіжним засобам.

Переваги криптовалют, серед яких — анонімність та транскордонність використання, децентралізованість емісії, відсутність інфляційних ризиків та стрімко зростаючий курс, приваблюють не лише інвесторів, а й бізнес та сферу споживчих послуг. Фахівці оптимістично прогнозують криптовалютам велике майбутнє, тоді як уряди та банківські регулятори деяких держав або не заохочують впровадження криптовалют у повсякдення, або взагалі називають останні «грошовим сурогатом».

За 2016 рік обсяги використання українцями криптовалют знач­но збільшились порівняно з 2014—2015 роками, у тому числі для здійснення розрахунків за торговельними операціями та як оплата за надані послуги. Утім, поки що українці швидше розглядають криптовалюти як варіант для інвестування, аніж конкурента звичайним грошам. Пов’язано це з відсутністю законодавчого регулювання статусу та обігу криптовалюти. Лише у 2014 році НБУ у своєму листі зазначив, що криптовалюта в Україні не має статусу грошової одиниці. Такий лист банківського регулятора не є джерелом права в нормативному розумінні. Проте на практиці позиція НБУ, яка була викладена в листі, використана судом (поки не на рівні вищих інстанцій) для обґрунтування відмови у стягненні заборгованості за розрахунками в біткойнах. Поки що радше використовувати криптовалюту для розрахунків у випадку, якщо ви не плануєте в подальшому її стягувати в судовому порядку. Певним мінусом у використанні криптовалюти в сфері споживчих послуг в Україні є відсутність інфраструктури для переведення криптовалюти в готівку та можливості повсюдного використання. Продукти в супермаркеті за біткойни навряд чи вдасться придбати, проте оплата криптовалютою у сфері інформаційних послуг, консалтингу та IT доволі вірогідна. У питанні інвестицій у криптовалюту ризик законодавчої неврегульованості можна віднести на другий план. При цьому, коли в Україні щомісяця з’являється новий збанкрутілий банк, населення масово втрачає депозитні кошти, а валюта знецінюється через інфляцію, ризик інвестування в криптовалюти не здається таким значним. Тим паче, інвестиції давно вже не роб­ляться за принципом — все або нічого. Найчастіше інвестиційні кошти розподіляють по частинах та направляють у різні класи активів — акції, традиційні валюти, дорогоцінні метали тощо. До цього переліку можна сміливо додавати криптовалюти та чекати, доки український законодавець змінить свою думку та визнає криптовалюти не сурогатом, а панацеєю.

Альона СТРИЖАК, юрист АФ «Династія» (м. Дніпро)

Говорячи про валюту, випуск якої регулює уряд, кожен розуміє, що вона слугує платіжним інструментом для придбання товарів і послуг, і сама по собі не вважається інвестицією, попри той факт, що остання використовується для прид­бання акцій. Криптовалюта ж використовується не лише як платіжний засіб, але і як інвестиційний інструмент. Основною перевагою використання криптовалюти є свобода у виплаті, адже її можна відправляти та отримувати в будь-якій точці світу й у будь-який момент часу. Щоб зробити переказ криптовалюти, не потрібно турбуватися про перепланування у зв’язку зі святами або банківськими обмеженнями, які висуваються до грошових коштів у традиційному розумінні. Також важливо зазначити, що користувач самостійно контролює рух криптовалюти, адже центральної фігури влади, яка здійснювала б контроль щодо її перерахування, немає. Дозвіл для користувачів щодо контролювання здійснюваних у вигляді криптовалюти трансакцій робить останню більш прозорою. Ніхто не може маніпулювати записом щодо здійсненої трансакції в блокчейн через наявність криптового захисту.

Іншою перевагою криптовалюти є захист персональних даних користувачів від сторонніх очей, що сприяє захищеності від крадіжки особистих даних.

Станом на сьогодні є дуже низькі збори щодо здійснення платежів з використанням криптовалюти, що робить її доступнішою у використанні, ніж застосування кредитних карток чи PayPal.

Проте необхідно наголосити, що криптовалюта не має гарантованої цінності і у зв’язку з віртуальною природою володіння, придбання та використання несе кілька невід’ємних ризиків.

Криптовалюта є конкурентом національної валюти і може бути використана для угод на чорному ринку або з метою ухилення від сплати податків. Уряди можуть прагнути регулювати, обмежувати або забороняти її використання й продаж. Деякі країни вже застосовують це на практиці: Канада, Китай, Росія.

Як і з будь-якими інвестиціями, цінність криптовалюти може коливатися. Якщо менше суб’єктів почнуть визнавати криптовалюту як платіжний засіб, вона може втратити цінність.

Таким чином, криптовалюта має багато переваг, які не може забезпечити валюта в традиційному розумінні. І все ж існує багато ризиків щодо інвестування в неї. В основному це пов’язано з тим, що криптовалюта — відносно новий, необізнаний та неврегульований інструмент. У зв’язку з чим потрібно розуміти, що лише раціональний підхід до використання криптовалюти та донесення сутності останньої до потенційних користувачів може вплинути на формування цінного інструменту для інвестування як криптовалюта.

Богдан ДМУХОВСЬКИЙ, старший юрист ЮФ Aequo

Сьогодні біткойн та інші криптовалюти, з ринковою капіталізацією у приблизно 15 мільярдів доларів США, поступово стають частиною світової цифрової економіки. Усе більше компаній, у тому числі такі технологічні гіганти, як Microsoft та Dell, починають приймати криптовалюти як платіжний засіб за свої товари.

Однак у світі переважно немає консенсусу щодо державного регулювання криптовалют. У США, наприклад, різні державні органи по-різному визначають правову природу криптовалюти і, відповідно, по-різному визначають та застосовують обсяг регулювання щодо неї. Так, з 2014 року починає формуватись судова практика, яка визнає криптовалюту грошовими коштами (наприклад, у справі «U.S. v Murgio et al, U.S. District Court, Southern District of New York», No. 15-cr-00769). Водночас у вересні 2015 року Комісія з торгівлі товарними деривативами (The Commodity Futures Trading Commission) класифікувала біткойн як товар і почала застосовувати до операторів (бірж) із обміну біткойнів правила товарних бірж. Фіскальний орган США (Internal Revenue Service), у свою чергу, досліджує можливість притягнення до відповідальності осіб, що здійснювали транс­акції з біткойнами у зв’язку із ухиленням від сплати податків. Зокрема, відповідний запит про розкриття персональних даних таких осіб та історій їхніх трансакцій за 2013—2015 роки був наданий IRS у листопаді 2016 року через суд у Каліфорнії до Coinbase, Inc. — однієї з популярних платформ обслуговування криптовалют.

На рівні окремих штатів також відбувається прийняття неузгоджених документів: від правил, затверджених у 2015 році Департаментом фінансових послуг штату Нью-Йорк (New York State Department of Financial Services), відомих під назвою BitLicense, до закону Money Transmitters Act, підписаного у 2016 році губернатором Північної Кароліни.

Що стосується ЄС, після підтримання відповідних пропозицій Європейським центральним банком у листопаді 2016 року Європарламент наблизився до прийняття змін до директиви «Про запобігання використання фінансової системи для цілей відмивання коштів або фінансування тероризму» (EU 2015/849). Такі зміни зобов’язуватимуть членів ЄС прийняти законодавство щодо ліцензування або реєстрації в державних органах елект­ронних платформ, які надають послуги електронних гаманців або з обміну віртуальних валют у фіат. Метою ліцензування та реєстрації визначається запобігання фінансуванню тероризму та відмиванню коштів.

Крім того, останні рекомендації Робочої групи з віртуальних валют, що є ініціативою Базельського інституту управління, Інтерполу та Європолу, вказують на необхідність:

— регулювання таких електронних платформ відповідно до всіх правил запобігання відмиванню коштів або фінансуванню тероризму, що є чинними у кожній країні, а також

— заборони діяльності так званих Digital Currency Mixers/Tumblers, що надають послуги з анонімізації трансакцій.

Таким чином, незважаючи на відсутність у регуляторів уніфікованого розуміння природи криптовалют та їх впливу на економіку в цілому, у середньостроковій перспективі треба очікувати впровадження законодавства, що захищатиме фінансові системи від ризиків анонімності, перевагами якої користуються недобросовісні власники криптовалют.

Відповідно, за умови прийняття зазначених змін Європарламентом з’являться підстави для їх впровадження в правове поле України. Це забезпечить можливість принагідно виправити на законодавчому чи регулятивному рівні негативну практику українських судів та НБУ, що склалась у цілому щодо криптовалют в Україні.

Михайло КОЛЯДІНЦЕВ, юрист АФ «Династія» (м. Дніпро)

На сьогодні застосування криптовалют в Україні законодавчо не врегульоване. Зокрема, НБУ у листі від 8 грудня 2014 року № 29-208/72889 зазначає, що випуск віртуальної валюти біткойн не має будь-якого забезпечення та юридично зобов’язаних за нею осіб, не конт­ролюється державними органами влади жодної із країн, а отже біткойн є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. У тому ж листі НБУ застерігає громадян та юридичних осіб щодо використання віртуальних валют для обміну на товари або грошові кошти, оскільки це пов’язано з ризиком повної втрати коштів, що задіяні у таких операціях, а також ризиком залучення таких осіб до діяльності, пов’язаної з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму.

Але в листопаді 2016 року НБУ було представлено план дій щодо розвитку безготівкових розрахунків та інфраструктури, одним із пунктів якого було впровадження електронних грошей на основі технології блокчейн (яка є основою криптовалют), проте емітентом таких грошей має бути саме НБУ. Тобто йдеться лише про впровадження новітніх технологій та розрахунків під контролем органів державної влади.

Варто погодитись з позицією НБУ в тому, що неможливість відстежити операції конкретного власника криптовалюти створює безліч можливостей для різноманітних злочинців, починаючи від «класичних» вбивць та наркоторгівців, які вже неодноразово створювали біржі своїх «послуг» з оплатою за допомогою біткойнів, закінчуючи терористами та можливостями для легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом. Варто зазначити, що державне втручання та регулювання використання криптовалют неможливе без відходу від принципу анонімності трансакцій.

Єдиною можливістю для врегулювання використання криптовалют може бути лише відмова від анонімності користувачів та створення для органів державної влади можливості отримання інформації про операції конкретного користувача.

Олександр ВИГОВСЬКИЙ, адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»

На сьогодні перспективи легального використання в Україні криптовалют і, зокрема, біткойну як найбільш популярної цифрової валюти у світі треба визнати доволі примарними. Позиція банківського регулятора щодо можливості застосування криптовалют є категорично негативною. Так, у роз’ясненнях НБУ щодо правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти» біткойн від 10 листопада 2014 року зазначається, що Національний банк України розглядає «віртуальну валюту/криптовалюту» біткойн як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства. Регулятор наголошує, що під час використання «віртуальної валюти/криптовалюти» біткойн є фактор підвищеного ризику, пов’язаного з цією послугою, операцією або каналом постачання, зокрема анонімність операції (які можуть включати готівку), децентралізованість операції. У листі НБУ від 8 грудня 2014 року № 29-208/72889 зазначається, що діяльність з купівлі-продажу біткойну за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих фінансових пірамід та може свідчити про потенційне залучення у здійсненні сумнівних операцій відповідно до законодавства про протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму.

Водночас повністю заперечувати міжнародний досвід використання електронних валют у розрахунках, так само як і зростання їх популярності у світі, було б передчасно. Не можна заперечувати і той факт, що Україна стала суттєвою частиною віртуального світу біткойну. На наш погляд, дієвим розв’язанням цієї проблеми була б не суцільна заборона, а створення ефективної системи контролю за функціонуванням криптовалют та виконанням цифрових операцій. Важливим кроком у цьому напрямі є запозичення світового досвіду, зокрема щодо запровадження режиму ліцензування біткойну (bitcoin-ліцензій), який би забезпечував контроль за ліцензіатом та визначав правові основи взаємодії ліцензіата та споживача відповідних фінансових послуг, а також створення криптовалютної біржі як ліцензованого центру з обміну цієї валюти та здійснення з нею різних трансакцій. За таких умов стане можливим виключити використання криптовалют для відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом, і відкриються нові можливості для використання криптовалют в Україні.

Михайло КОЛЯДІНЦЕВ, юрист АФ «Династія» (м. Дніпро)

Біткойн традиційно поширюється як спосіб розрахунків у мережі Інтернет, і на сьогодні за криптовалюту можливо придбати квитки у театр чи пообідати в ресторані. Проте до масового використання біткойну та його аналогів в Україні та світі ще далеко.

Основною проблемою є законодавча неврегульованість використання таких валют, оскільки бізнес та масові користувачі електронних грошей мають бути впевнені в стабільності такої валюти та неможливості махінацій з нею. Для масового використання криптовалют, як і для будь-яких інших новітніх технологій, потрібна «критична маса» користувачів та інфраструктури її використання. Проте, тверезо оцінюючи, на сьогодні така інфраструктура в світі ще недостатньо розповсюджена.

Головною вигодою застомування криптовалют для України є можливість її використання при міжнародних розрахунках. Той же біткойн не потребує конвертації, не забороняє користуватись ним у деяких країнах, забезпечує безпеку та швидкість розрахунків. Технологія блокчейн, яка лежить в основі сучасних криптовалют, уже використовується в світі для оплати міжнародних поставок товарів, дозволяючи обійтися без громіздкої і тривалої процедури міжнародних банківських розрахунків. Навіть якщо наявні нині критовалюти і не зможуть у майбутньому конкурувати з традиційними платіжними системами, вони вже здійснили великий внесок у впровадження новітніх технологій у консервативні платіжні системи.

Валерія МИТЮШИНА, юрист ICF Legal Service

Питання законодавчого регулювання криптовалют стає дедалі актуальнішим. Це й не дивно, бо в епоху економічної нестабільності та знецінення традиційних валют починається пошук альтернативного засобу інвестування, яким стає цифрова валюта. У правовому регулюванні криптовалют на порядок більше прогалин, аніж нормативної визначеності. Навіть сам термін «криптовалюта» є дискусійним: валюті властива наявність централізованого випуску й визначеного емітента, що не є характерним для криптовалют.

Застосовуються й інші підходи: криптовалюту називають грошовим сурогатом, електронними грошима, активом, інвестиційним інструментом, товаром. Саме від концептуального визначення має залежати правове регулювання обігу криптовалюти. Так, у США для цілей федерального оподаткування криптовалюту прирівняли до майна, у Сінгапурі операції з криптовалютами вважають подіб­ними до бартерних, в Японії криптовалюти планують прирівняти до фіатних грошей та звільнити від податку на споживання.

Є й інший підхід — абсолютна заборона будь-яких операцій з криптовалютами та їх невизнання (Таїланд, Нігерія). Він не є виправданим — криптовалюти можуть вільно торгуватися на спеціальних біржах і в подальшому використовуватись в юрисдикціях із більш сприятливим нормативним регулюванням. Це може мати негативний вплив на економіку самих держав-«заборонювачів» і створювати зайві перешкоди для їх громадян.

Аналізуючи світові та українські тенденції, можна побачити, що на питання, пов’язані з криптовалютами, зазвичай спочатку дає відповідь судова практика, а вже згодом вони знаходять законодавче втілення. Насправді, ліпше б усе відбувалося навпаки — адже до розробки законопроектів можна залучити технічних спеціалістів, отримавши на виході якісний нормативний документ. Судді ж через відсутність технічних знань і досвіду у подібних справах подекуди приймають дуже суперечливі рішення (наприклад, Апеляційний суд м. Києва у рішенні від 12 жовтня 2016 року зазначив, що цифрова продукція біткойн не є предметом матеріального світу, не має індивідуальних ознак, а тому не може бути об’єктом судового захисту, а вже 13 жовтня 2016 року Харківський апеляційний адміністративний суд постановив, що всі операції, що проводяться з E-Dinar Coin, можуть бути прирівняні до операцій зі звичайними грошима). Тому у вітчизняних реаліях сфера цифрових грошей конче потребує втручання законодавця. Крім того, величезну кількість питань неможливо врегулювати шляхом звернення до суду. Наприклад, можливість внесення криптовалюти до статутного капіталу юросіб або захист прав міноритаріїв, які не контролюють процесинг криптовалюти, при концентрації великої її кількості в обмеженого кола осіб (у випадку Proof-of-stake).

Найбільш вагомим (і цілком виправданим) приводом для держави втрутитися в регулювання обігу криптовалюти є фінансування тероризму та відмивання брудних грошей. Так, Європейська комісія у липні 2016 року запропонувала розповсюдити на платформи для обміну віртуальними грошима дію Директиви № 2015/849 прo протидію легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму. А вже у січні 2017 року Чехія прийняла закон, що обмежує свободу розрахунків у криптовалюті (зокрема, у біткойнах), — тепер пункти обміну знатимуть імена осіб, які купуватимуть, продаватимуть та обмінюватимуть криптовалюту.

Зважаючи на євроінтеграційні прагнення України, запозичення досвіду ЄС є цілком реальним і для нас. Уже тепер держава робить певні кроки для взяття під контроль обігу криптовалют: так, НБУ планує емітувати власні цифрові гроші на базі технології блокчейн у рамках втілення проекту НСП простір. Навряд чи НБУ за допомогою такої «квазікриптовалюти» («квазі», бо навіть у визначенні Європейського центрального банку, наданому у 2012 році, під віртуальною валютою розуміється нерегульований тип цифрових грошей) зможе взяти під ефективний контроль ринок криптовалют чи вийти на лідируючі позиції у випуску цифрових грошей, проте досвід використання блокчейну стане в пригоді при реалізації інших проектів.

Отже, регулювання криптовалют не можна звести до єдиного знаменника — здебільшого воно залишається на власний розсуд кожної держави. Але треба розуміти одне — державне втручання повинно мати чіткі рамки й не зводитися до тотальної заборони та зарегульованості.

Віктор ДАНИЛОВ, помічник юриста ICF Legal Service

Криптовалюта надає численні можливості для заробітку. На ній може заробляти як підліток, так і трейдер з багаторічним дос­відом. Особливістю такого заробітку є відсутність обов’язкового стартового капіталу. Розпочати заробляти гроші, можна лише відкривши електронний гаманець.

Кожен охочий має змогу заробляти на «кранах» — в основному рекламних спеціалізованих сайтах. Вхід на такі ресурси, як правило, безкоштовний, але інколи необхідно виконати найпрос­тіші операції для реєстрації. Найчастіше для реєстрації пропонують перейти за посиланням та отримати безкоштовні «сатоші» — найменша одиниця виміру біткойну. Маючи ж власний «кран», можна отримувати дохід від реклами, заробляючи на відвідуванні сайту користувачами.

Певні способи заробітку криптовалюти відходять у небуття. «Майнінг» або пряма видобутка криптовалюти серед них. Уже минули часи, коли було можливо заробляти криптовалюту непосильною працею відеокарти свого комп’ютера. На запитання «За що платять гроші?» відповідь проста. Великим компаніям необхідно проводити безліч математичних розрахунків, проте з точки зору оптимізації процесу невигідно утримувати або орендувати великі розрахункові площі, закупати комп’ютери, утримувати персонал. Набагато вигідніше залучити до цього процесу численних користувачів ПК, що мають бажання заробляти, не докладаючи до цього зусиль.

Проте з кожним роком складність видобутку криптовалюти зростає, а дохід від створення нового блоку падає в геометричній прогресії. Тобто для заробітку необхідна дуже велика обчислювальна потужність. Ті, хто бажають заробляти на майнінгу, інвестують у придбання спеціальних апаратів («асіків») чи орендують віртуальні сервери для заробітку криптовалюти шляхом так званого клауд-майнінгу.

Бізнес на криптовалютній біржі потребує професійних знань, аналітичного складу розуму та розвиненої інтуїції. Криптовалюти активно реагують на вливання і відтік класичної валюти та на кількість операцій з нею. Ті, хто стежив за тенденціями китайського валютного регулювання та курсу валюти, мав змогу скористатись зростанням вартості біткойну з 20 грудня 2016 року з 798 доларів до історичної межі в 1 153 долари 5 січня 2017 року і подальшого падіння до майже тієї ж позначки через п’ять днів. До речі, на початку 2016 року біткойн можна було придбати за 420 доларів.

Тому спекулювання криптовалютою може стати золотою жилою для трейдера, що стежить за тенденціями ринку. Іншим способом заробітку є торгівля на різних біржах або «арбітраж» і отримання прибутку за рахунок різниці курсів. Найпростішим шляхом є купити криптовалюту за класичну на біржі з низьким курсом, продати за класичну на біржі з більшим курсом і вивести кошти. Є багато стратегій арбітражу. За допомогою спеціального ПО можливо зручно відстежувати котирування та знаходити найліпшу пропозицію на купівлю/продаж криптовалюти — «спред».

Довгострокове інвестування в криптовалюти, без перебільшень, є дуже ризикованим, враховуючи їх підвішене становище, і не може слугувати надійним джерелом заробітку. Досвідчені інвестори вкладають кошти в такі криптовалюти, як ethereum, litecoin, bitcoin. Ризик інвестування в більшість криптовалют є занадто великим.

Загалом криптовалюти надають численні способи заробітку, якими, справді, може скористатися кожен охочий.

Наталія ШВЕЦЬ, юрист ЮФ Ario

Наука криптографія є однією зі старовинних наук, яка вивчає методи шифрування інформації. Що стосується платіжних систем, то в цій галузі вперше термін «криптовалюта» почав використовуватися після появи платіжної системи Bitcoin, яка була розроблена в 2009 році людиною або групою людей під псевдонімом Сатоші Накамото.

На сьогодні криптовалюту можна охарактеризувати як цифровий актив, і використовується він як особливий вид платіжних засобів, який останнім часом набирає популярності і небувалого поширення. Криптовалюта відрізняється від інших платіжних систем децентралізованістю структури, відсутністю єдиного центру контролю за обігом, вона працює практично автономно та цілодобово, її неможливо підробити, зберігати її можна в електронному гаманці.

Використання криптовалюти має свої ризики. Проблема захищеності криптовалюти полягає в її основній перевазі — анонімності.

Електронний гаманець криптовалюти не є персоніфікованим, це лише набір символів, за якими неможливо вирахувати власника. Трансакції, пов’язані з криптовалютою, теж анонімні, крім цього, вони незворотні. Усе це може призвести до виникнення зловживань у мережі Інтернет, пов’язаних з елект­ронними грошима.

Національний банк України (НБУ) у 2014 році навіть зазначав, що використання криптовалюти може бути привабливим для протиправних дій, пов’язаних з відмиванням коштів, отриманих злочинним шляхом.

Окрім того, якщо врахувати той факт, що криптовалюти використовуються винятково в мережі Інтернет, то рано чи пізно треба очікувати хакерських атак. Відсутність юридичного визначення поняття «криптовалюта» та механізмів її застосування призводить до високих ризиків використання криптовалюти у підприємництві. Неможливо захистити майнові права щодо використання криптовалюти в суді у зв’язку з відсутністю відповідних нормативних актів.

Сьогодні в Україні на законодавчому рівні криптовалюта не має відповідного рівня захисту. Єдиним законним платіжним засобом у країні, який приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів та розрахунків, є гривня.

Статтею 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що електронні гроші — одиниці вартості, які зберігаються на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими особами, ніж особа, яка їх випускає, і є грошовим зобов’язанням цієї особи, що виконується в готівковій або безготівковій формі. Випуск електронних грошей може здійснювати винятково банк. Банк, що здійснює випуск електронних грошей, бере на себе зобов’язання з їх погашення.

У 2014 році з приводу правомірності використання в Україні «віртуальної валюти/криптовалюти біткойн» НБУ було надано роз’яснення, в якому зазначалося, що однією з функцій НБУ є монопольне здійснення емісії національної валюти України та організація готівкового грошового обігу. Випуск та обіг на території України інших грошових одиниць і використання грошових сурогатів як засобу платежу забороняються.

Враховуючи зазначене вище, НБУ розглядає «віртуальну валюту/криптовалюту» біткойн як грошовий сурогат, який не має забезпечення реальною вартістю і не може використовуватися фізичними та юридичними особами на території України як засіб платежу, оскільки це суперечить нормам українського законодавства.

Нацкомфінпослуг, враховуючи роз’яснення НБУ, також застерегла фінансові установи та посередників фінансових пос­луг утриматися від операцій та володіння криптовалютами у зв’язку з ризиком втрати коштів, які використовуються в операції.

Але наявність роз’яснень НБУ та рекомендацій Нацкомфінпослуг — це вже позитив, оскільки з боку державних органів є реакція на використання криптовалюти. На відміну від НБУ, з боку правоохоронних і фіскальних органів з приводу використання криптовалюти не було жодних роз’яснень.

У законодавстві України є невизначеність з приводу використання криптовалют, немає чіткого поняття щодо визначення природи криптовалюти — це товар або послуга, чи це платіжний засіб?

Однак у країнах ЄС уже формується судова практика з приводу використання криптовалюти біткойн: у 2015 році Європейський суд справедливості у справі С-264/14 постановив, що операції з біткойном та іншими віртуальними валютами повинні бути звільнені від сплати ПДВ. Поки що це рішення Європейського суду справедливості не включає рішення регуляторних питань життя криптовалюти. Але цей крок може стати одним із перших дій у визначеності функціонування цього цифрового активу.

Підсумовуючи наведене вище, можу зазначити, що окреслені ризики використання криптовалюти мають суттєве значення, вони пов’язані насамперед з відсутністю чіткого визначення в нормативних актах України поняття «криптовалюта» та механізму її застосування, всі ризики розрахунків, пов’язаних з віртуальною валютою, несе сам учасник розрахунків.