Фінансові злочини: В активному розшуку

Євгеній СТOЛЯРЧУК,
старший юрист Gryphon Legal

У Великій Британії стартувала масштабна реформа у сфері боротьби з легалізацією коштів, отриманих незаконним шляхом

27 квітня 2017 року у Великій Британії офіційно розпочалась масштабна реформа у сфері боротьби з легалізацією коштів, отриманих незаконним шляхом, іншими фінансовими злочинами та корупцією, яка в ході її реалізації торкатиметься не тільки Туманного Альбіону, а й інших держав, зацікавлених у розшуку незаконно здобутих активів, що знаходяться на британській території.

Саме цього дня схвалено Закон Великої Британії про фінансові злочини (Criminal finances Act 2017), що почне діяти з вересня 2017 року та значно розширить повноваження британських правоохоронних органів по боротьбі з фінансовими злочинами, включаючи фінансові шахрайства, відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом, та корупційні злочини.

 

«Надійна» схованка

Значну увагу у Законі приділено впровадженню нового механізму розшуку та арешту активів, здобутих злочинним шляхом, які знаходяться на території Великої Британії, та спрощення процедури їх повернення до країн, що постраждали від таких злочинних дій.

Зазначений механізм застосовується шляхом видачі британським судом наказу на статки нез’ясованого походження (Unexplained wealth orders — UWO).

Це новий для англійського правосуддя вид судового наказу, що передбачає розкриття інформації про активи осіб, які підозрюються у власному збагаченні за допомогою злочинної діяльності, включаючи вчинення корупційних злочинів, з одночасною можливістю тимчасового арешту таких активів (Interim Freezing Order).

Введення цього механізму насамперед спрямоване на протидію особам, які легалізують значні суми коштів, отриманих від їхньої злочинної діяльності, шляхом придбання нерухомості та інших активів у Великій Британії.

Значним поштовхом для імплементації UWO послугувало оприлюднення в березні 2016 року результатів дослідження Transparency International, відповідно до яких Велика Британія була охарактеризована як «надійна» схованка для відмивання грошей та інших активів, здобутих незаконним шляхом корупціонерами з усього світу. Зокрема, за даними Transparency International UK, «нерухомість у Лондоні на загальну суму 4,2 млрд фунтів стерлінгів придбали за кошти, походження яких неможливо підтвердити. 87 % елітного житла в Лондоні придбали іноземці, 42 % придбаних квартир тепер належать покупцям із країн з високим рівнем корупції».

Тож впровадження процедури видачі UWO надасть можливість правоохоронним органам Великої Британії та інших держав максимально швидко відшуковувати та звертати стягнення на незаконно здобуті активи, які знаходяться на Туманному Альбіоні.

Пропоную більш детально проаналізувати особливості UWO, а також механізми його застосування державними органами та юридичними компаніями України.

 

Умови UWO

У першу чергу треба зазначити, що заяву до британського суду про видачу UWO можуть подати винятково правоохоронні органи Великої Британії. Закон містить виключний перелік цих органів. До них належать: Національне агентство з боротьби із злочинністю (National Crime Agency), Королівська податково-митна служба (Her Majesty’s Revenue and Customs), Інспекція з контролю за діяльністю фінансових організацій (Financial Conduct Authority), керівник Служби з боротьби із фінансовими шахрайствами в особ­ливо великих розмірах (Director of the Serious Fraud Office) та Генеральний прокурор (Director of Public Prosecutions).

Повноваженнями з розгляду заяви та видачі наказу наділений винятково Високий суд (The High Court). Розгляд заяви може проводитись без повідом­лення сторін. При цьому головними умовами розгляду судом заяви про видачу UWO є встановлення того, що:

— відповідач є реальним власником майна. Під час розгляду заяви про видачу UWO на правоохоронний орган — ініціатора покладається обов’язок доведення реального зв’язку між відповідачем та розшукуваним активом. Реальність володіння активом може підтверджуватись фактами здійснення відповідачем фактичного контролю над активом, наявністю в нього статусу фідуціара чи бенефіціарного власника такого активу. При цьому наявність формального володіння в іншої особи не є перешкодою у визнанні факту реального володіння активом саме у відповідача. Навіть у випадку перебування активу в іпотеці, заставі чи іншому забезпеченні, безперешкодне користування відповідачем таким активом свідчитиме про те, що він залишається його реальним власником;

— вартість майна та активів є більшою за 50 000 фунтів стерлінгів. У випадку, якщо вартість активу неможливо встановити, вона встановлюється за ринковою вартістю аналогічного виду активу;

— відомі законні джерела доходів відповідача є недостатніми для придбання таких активів. Тягар доказування правомірності отримання активу при розгляді заяви покладається на відповідача. При цьому суд буде вважати прибуток відповідача законним, якщо він отриманий без порушення законодавства країни, де його отримано, та джерело прибутку є відомим та його можливо встановити на підставі наявної публічної інформації на момент подання заяви про видачу UWO;

— власник активів є політично значущою особою (Politically Exposed Person) або особою, стосовно якої є обґрунтовані підозри вчинення ним тяжкого злочину. До політично значущих осіб Закон зараховує особу, яка: виконує (виконувала) публічні функції в міжнародній організації чи державі (усіх, крім Великої Британії та країн — членів Співдружності Націй); є членом сім’ї особи, що виконує (виконувала) публічні функції; є асоційованою з особою, що виконує (виконувала) публічні функції; є пов’язаною іншим чином з такою особою.

За результатами розгляду заяви суд, пересвідчившись у достатності підстав та дотриманні перелічених умов, видає UWO, яким зобов’язує відповідача розкрити інформацію про характер володіння активом чи активами, спосіб отримання, розмір витрат на отримання, характер ­володіння у випадку перебування активів у трастовому фонді. При цьому суд самостійно визначає строк, до спливу якого відповідач повинен розкрити таку інформацію.

Варто зазначити, що UWO дозволяє одночасно з розкриттям інформації про активи відповідача накладати на них тимчасовий арешт. Суд приймає таке рішення у випадку, якщо є обґрунтовані підозри, що активи можуть бути відчужені або знищенні відповідачем.

Цікавим є той факт, що дія UWO не обмежується ні в часі, ні колом можливих власників — будь-яка власність в Англії вартістю понад 50 000 фунтів, незалежно від того, коли вона куплена і на кого зареєстрована, зможе бути предметом UWO.

 

Обгрунтовані підозри

Беззаперечною перевагою UWO перед іншими видами існуючих судових наказів — про розкриття інформації про активи (Search Order) та про арешт активів (Freezing Order) є те, що розгляд UWO можливий без обов’язкового подання позову в порядку цивільного судочинства або наявності вироку щодо власника таких активів. Достатньою підставою для застосування UWO буде наявність обґрунтованих підозр, що активи отримані незаконним шляхом.

У випадку неможливості відповідача надати вичерпну інформацію про походження його активів та джерел коштів на їх отримання це використовуватиметься як доказ, що допоможе правоохоронним органам Великої Британії вилучати такі активи шляхом застосування існуючих цивільно-правових процедур стягнення (Civil Reсovery Process) та передавати їх до країн, що постраждали від злочинних дій.

У цьому і криється ключова проблема застосування UWO. Для остаточного звернення стягнення на арештоване майно британським правоохоронним органам усе одно доведеться ініціювати та виграти суд проти власника активів — або в кримінальному, або в цивільному процесі — та довести, що активи отримано за рахунок незаконних доходів.

Що стосується України, то введення у Великій Британії інституту судового наказу на статки нез’ясованого походження відкриє додаткові можливості для українських правоохоронних органів та юридичних компаній, які займаються розшуком та поверненням в Україну активів, отриманих злочинним шляхом, швидко та ефективно, у співпраці з правоохоронними органами Великої Британії, здійснювати першочергові дії з їх виявлення та арешту, а вже потім розпочинати довготривалий судовий процес зі стягнення цих активів у порядку цивільного судочинства чи кримінального провадження на британській території.

-->