№03 Березень 2019 року → У вільний час

Колонка редактора: Перелітні птахи

Так сталося, що квартири в перших двох побудованих «хрущівках» мого рідного міста отримали мої бабусі. Одна опинилася в осередку місцевого ділового життя: суди, міліція, церква і базар — усе, що може знадобитися в обласному центрі щодня. Поступово перший поверх зайняли перукарі, нотаріуси, стоматологи та продавці.

У цей час інша «хрущівка» під боком колишнього гіганта — заводу потроху занепадала: під’їзд, попри ремонт, ставав усе пошарпанішим, чомусь щез запах сирості з підвалу, а сусідів, які ще досі тут живуть, можна порахувати на пальцях однієї руки. Не змінилась лише сходинка між першим і другим поверхом, яка ще до мого народження вже була щербатою. І рідні, які ще тут.

Але знаєте, як раніше згадували сусідів по двору, що жили у 90-ті: хто живий, хто сів, хто зловживає. Тепер же, у дві тисячі десяті, можна перебирати у пам’яті чи у Facebook, хто залишився в Україні.

Можливо, саме так раніше занепадали міста-держави. Не тільки через війни та катастрофи, а й тому, що десь ставало жити краще.

Хто прийде на місце наших птахів? Хтось точно прийде, адже на світі повно місць, де життя ще гірше.

 

Марина БАХОЛДІНА,

редактор розділу  «У вільний час»

-->