Тема: Запобігти на місці

Ірина СТАРОДУБ,
керівниця судового відділу Moneyveo

2021 рік приніс багато законодавчих змін у частині фінансового моніторингу та податкових перевірок

Передусім варто звернути увагу, якими нормативними документами у 2021 році регулюватиметься питання податкової перевірки та фінансового моніторингу.

Щодо змін. Навесні 2020 року набув чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (Закон), а у вересні Кабінет Міністрів України видав постанову, згідно з якою внесено зміни до порядку організації фінмоніторингу. З 1 січня 2021 року набув законної сили новий механізм подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу до Держфінмоніторингу інформації, необхідної для взяття їх на облік.

Причиною обговорення є десятикратно збільшений штраф за порушення правил ідентифікації своїх клієнтів і проведення первинного фінансового моніторингу новим і не зовсім зрозумілим ризик-орієнтованим підходом. Також розширено список суб’єктів фінмоніторингу, а також низка інших суттєвих змін. Деякі клієнти банків на собі це вже відчули, особливо ті, у кого є багато готівки, але мало джерел походження коштів.

Якщо коротко, фінансовий моніторинг — це визначений державою порядок виявлення та запобігання існуванню сумнівних фінансових потоків.

Серед основних завдань фінансового моніторингу виділяють, зок­рема, боротьбу з «відмиванням» кош­тів, фінансовою підтримкою створення та поширення зброї масового знищення і тероризму.

 

Розширений перелік

 

З 1 січня 2021 року діє новий порядок подання суб’єктами первинного фінансового моніторингу до Держфінмоніторингу інформації, необхідної для взяття їх на облік. Загалом Закон виділяє досить великий перелік суб’єктів первинного фінансового моніторингу, в який входять банки, страхові компанії, ломбарди, будь-які інші фінансові установи (в тому числі представництва іноземних), професійні учасники ринку цінних паперів, нотаріуси, адвокати, аудитори, бухгалтери, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, тощо. Метою фінансового моніторингу є ідентифікація та верифікація клієнтів.

Новим Законом розширено перелік суб’єктів фінмоніторингу, додані суб’єкти господарювання, які здійснюють консультування з питань оподаткування, особи, які надають послуги зі створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами, та постачальник пос­луг, пов’язаних з обігом віртуальних активів.

Також з початку 2021 року вся інформація може бути подана до Держфінмоніторингу в електронній формі, що значно полегшує процес. Нові строки взяття на облік первинних суб’єктів фінмоніторингу є такими:

— протягом трьох робочих днів з дати призначення працівника, відповідального за проведення фінансового моніторингу, але не пізніше дня проведення першої фінансової операції — банки, страховики, кредитні спілки, ломбарди, окремі спеціально визначені суб’єкти первинного фінансового моніторингу — юридичні особи (суб’єкти аудиторської діяльності, суб’єкти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обліку, консультування з питань оподаткування, створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами) та інші;

— не пізніше дня проведення першої фінансової операції (дати встановлення ділових відносин з клієнтом) стають на облік спеціально визначені суб’єкти (аудитори, бухгалтери, консультанти з питань оподаткування, створення, забезпечення діяльності або управління юридичними особами), що провадять діяльність одноосібно, без утворення юридичної особи;

— не пізніше дня встановлення ділових відносин з клієнтом (проведення фінансової операції) у випадках, визначених статтею 10 Закону, — адвокатські бюро, нотаріуси, суб’єкти господарювання, що надають юридичні послуги, інші.

Суб’єкти повинні надати відомості про реєстрацію, місцезнаходження, відповідального працівника, особу, яка тимчасово виконуватиме обов’язки відповідального працівника у разі його відсутності (у разі призначення такої особи), а також відокремлені підрозділи, що є окремими юридичними особами, яким надано дозвіл самостійно подавати інформацію, пов’язану з проведенням фінансового моніторингу.

З введенням нового Закону також відбулися такі зміни:

— звужено коло фінансових операцій, що підпадають під фінансовий моніторинг (тепер порогова сума фінансової операції становить 400 тис. грн (за певними винятками);

— виокремлено чотири (з раніше 17) ознак, згідно з якими операція обов’язково підлягає моніторингу: операція з готівкою, за кордон, за участю політично значущих осіб (чи їхніх родичів та інших пов’язаних осіб), зв’язок з державою, що порушує міжнародні рекомендації у сфері фінансового моніторингу;

— застосовується ризик-орієнтований підхід (Risk-Based Approach) при здійсненні моніторингу (високий рівень ризику ділових відносин встановлюється щодо клієнтів, які входять до особливих груп, наприклад, знаходяться у «забороненій» юрисдикції чи офшорній зоні);

— змінено вимоги щодо процедури переказу готівкових коштів: фінансові операції на суму п’ять і більше тисяч гривень вимагають ідентифікації особи;

— введено обов’язок для юридичних осіб, зареєстрованих до набуття чинності Законом № 361-IX, подати державному реєстратору інформацію про кінцевого бенефіціарного власника та структуру власності протягом трьох місяців з дня набуття чинності нормативно-правовим актом, яким будуть затверджені форма та зміст структури власності (такий нормативний акт досі не затверджено), та надалі щорічно підтверджувати інформацію про бенефіціарного власника.

 

Податкові перевірки

 

З 1 січня ц.р. маємо такі зміни: оновлено процедури подання інформації для взяття на облік (зняття з обліку) суб’єктів первинного фінансового моніторингу (СПФМ); інформації про фінансові операції, що підлягають фінансовому моніторингу; ведення Держфінмоніторингом обліку наданої інформації та ведення обліку суб’єктів фінмоніторингу. Також 24 грудня 2020 року Державна податкова служба України на своєму вебсайті оприлюднила План-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

Також Кабінет Міністрів України на засіданні 3 лютого ц.р. затвердив постанову, яка скорочує терміни дії мораторію на проведення деяких видів податкових перевірок бізнесу. Зазначається, що рішенням уряду надається дозвіл на проведення перевірок, зокрема:

— тимчасово зупинених та незавершених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті на дату запровадження мораторію;

— документальних перевірок суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які за даними аналітичної системи проводять ризикові операції та опрацьовуються у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у ЗМІ фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади;

— документальних перевірок щодо дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

— позапланових документальних перевірок, необхідність для проведення яких виникла за результатами розгляду скарг на дії чи бездіяльність контролюючих органів щодо неправомірного нарахування грошових зобов’язань платників податків.

 

У підсумку

 

Зміни у законодавстві про фінмоніторинг та податкові перевірки змінили підхід до процедури в цілому. Розкриття всієї інформації і контроль за бенефіціарами компаній відповідають вимогам часу та міжнародним стандартам. Поліпшення законодавства у сфері контролю за проведенням фінансових операцій відповідно до міжнародних норм дозволяє Україні значно скоротити можливості для «безпечного» циркулювання сумнівних грошових потоків та роботи сумнівних структур. Зазначу, що нова процедура фінансового моніторингу приведена під Міжнародні стандарти з протидії відмиванню доходів та фінансуванню тероризму і розповсюдженню зброї масового знищення FATF.

Безперечно, COVID-19 також вніс свої корективи і в податковий контроль. На період карантинних обмежень, встановлених КМУ, діє мораторій на планові, а також на більшість позапланових і фактичних податкових перевірок. Наразі ДПС оприлюднила план-графік планових перевірок, що вже охоплює березень 2021 року. А з 1 січня по-іншому нараховуються фінансові санкції за податкові правопорушення. У деяких випадках для визначення розміру штрафу ДПС має враховувати вину платника податків у скоєнні податкового правопорушення. Наприклад, якщо після перевірки податкова донарахує грошове зобов’язання, але не встановить умислу у вчиненні правопорушення, штраф складатиме 10 % визначеної суми. Наявність умислу збільшує штраф до 25 %. А от, наприклад, вчинення порушення з вини контролюючого органу чи під впливом форс-мажорних обставин звільняє платника податків від фінансової відповідальності взагалі.

-->