Преамбула: До суду і слідства

Як завжди, читачів нового номера журналу вітає український юрист

Досудові розслідування стали нерозривним елементом життя сучасного українського бізнесу, державних діячів, громадян. Цьому сприяє наявність широкого кола процесуального інструментарію, доступного стороні обвинувачення, і велика кількість органів, наділених відповідними повноваженнями.

Щоденна адвокатська практика показує, що будь-які цивільно-правові відносини за власним бажанням правоохоронних органів можуть тлумачитися з кримінальної точки зору, в результаті чого багато досудових розслідувань починають штучно.

Можна виділити декілька основних тенденцій сучасного досудового розслідування. Наприклад, доволі часто слідчі дії здійснюються проти конкретної особи без її своєчасного повідомлення або вона отримує інформацію про справу вже на стадії вручення повідомлення про ­підозру, коли фактично слідчі дії вже проведені. Часто вимагаються неспівмірні з інкримінованими діями запобіжні заходи або умисно порушуються розумні строки досудових розслідувань у «бізнесових» справах, де внаслідок запобіжних заходів блокується підприємницька діяльність. Крім того, справи можуть швидко передаватися до суду без здійснення належного розслідування, оскільки є розуміння вкрай низької кількості виправдувальних вироків (не більш ніж 0,4 %). У резонансних справах для підсилення позиції сторони обвинувачення або створення штучного резонансу широко використовуються ЗМІ з метою тиску, на думку суду чи суспільства. А у справах проти осіб, які тимчасово не перебувають на території України, часто зловживають «заочними» процедурами. Що ж стосується потерпілих від злочину, то взагалі спостерігається загальна незацікавленість правоохоронних органів у захисті їхніх прав.

Враховуючи ці тенденції, дедалі актуальнішим стає здійснення свого захисту вже на стадії потенційного ризику набуття процесуального статусу у кримінальному провадженні. Виявити ризики допоможуть так звані маркери зацікавленості правоохоронних органів, наприклад, отримання запитів, виклики на допити, виявлення ознак втручання в приміщення чи комунікаційні системи тощо.

Зазвичай наявність таких маркерів має бути чітким сигналом для завчасного відпрацювання алгоритму юридичного захисту, а в деяких випадках — і плану контрнападу!