Форум: Борговий номер

Сергій РУЖЕНЦЕВ,
редактор розділу «Спочатку»

Форум з реструктуризації та банкрутства вже вшосте зібрав у столичному «Прем’єр Палаці» провідних фахівців у сфері відновлення платоспроможності

В організації заходу видавництво «Юридична практика» цьогоріч підтримали генеральний партнер — ЮК EQUITY, експертний — ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери», професійний — ЮК L.I.Group та стратегічний — ЮК ADER HABER.

Розвиток інституту неплатоспроможності в Україні було обрано першою темою обговорень за модераторством партнера ЮК EQUITY Олега Маліневського, який відзначив позитивні зміни: зокрема, сьогодні практика має і окремий Кодекс України з процедур банкрутства, і самоврядну професію. А розпочали обговорення з доповіді директора з правових питань ДК «Укроборон­пром» Даніїла Федорчука, який порушив складні та надзвичайно чутливі питання платоспроможності державних підприємств на прикладі оборонної галузі. У доповідях інших спікерів йшлося про необхідність популяризації процедури банкрутства як способу вибратися з боргової ями. У цьому аспекті недооцінено потенціал інститутів реструктуризації, важливість відстежувати активи, які передано як забезпечення, перевірки інформації від боржника тощо. Радник ЮК L.I.Group Юрій Моісеєв навів статистку очищення від безнадійних боргів банків: у 97 % випадків кейси з реструктуризації були успішними та дали змогу вивільнити значні кошти, запустивши їх у роботу. А також наголосив на зростаючій ролі такого інструменту, як санація. А, на думку Олександра Удовиченка, радника ЮК ADER HABER, попри очікування, процедура ініціювання банкрутства не спростилася, але суттєво подорожчала: зокрема, через судовий збір, який сплачується як за справи позовного провадження. Серед позитивних трендів — розвиток електронних торгів, що унеможливлюють таємний продаж за безцінь, а також поєднання в одну справу всіх спорів за участю банкрута або щодо його майна. Трохи є негативу в строках розгляду справ, які так і не скоротилися, хоча боржники вже замість переховування давно вдаються до інших способів затягування справ з метою змусити кредитора відмовитись від своїх вимог. Серед новацій практики — процесуальні правила, які наразі проходять апробацію. У цілому прогнози спікерів були оптимістичними та одностайними в необхідності домовлятися, щоб процедура банкрутства стала шляхом відновлення економічної діяльності, а не призводила до краху бізнесу.

Практичний досвід банкрутства юридичних осіб став предметом обговорень другої сесії форуму під модеруванням старшого партнера ЮК L.I.Group Артура Мегері, який зазначив, що новий Кодекс України з процедур банкрутства докорінно змінив філософію цього процесу. Він також навів цікаву статистику, за якою з 21 жовтня 2020 року і по сьогодні відкрито провадження у 950 справах щодо банкрутства юридичних осіб. При цьому в 738 справах суб’єктів визнано банкрутами та відкрито ліквідаційну процедуру, а 25 боржників підпали під процедуру санації. Спікери, серед яких були судді, арбітражні керуючі, радники та партнери юридичних компаній розвинули тему та поділились власним досвідом. Зокрема, щодо реальних судових справ та порядку набуття статусу кредитора, необхідності балансу КУзПБ та ГПК, де виникає багато правових колізій, переваг та потенціал застосування санації. Щодо останнього керуючий партнер ЮК PRAVO GARANT Роман Загрія навів дані, згідно з якими санація застосовується щонайбільше в 10 % справах про банкрутство, а у справах про досудову санацію — не більш ніж 1 %. Хоча, на його погляд, є істотні переваги санації до відкриття провадження: мораторій на задоволення вимог кредиторів, збереження контрою над підприємством, скорочення строків санації, швидкість її процедури, гнучке управління активами та оптимізація податків.

Питання відповідальності менеджменту підприємств-боржників порушив радник EQUITY Дмитро Тиліпський. Спікер переконаний, що запровадження субсидіарної та солідарної відповідальності кардинально впливає на інститут банкрутства в цілому. Та розділив правові позиції щодо цього питання на усталені дог­ми, що здавна застосовуються в багатьох справах, та новації, що виникли впродовж останніх двох років. Серед інших дискусійних питань другої частини форуму були практичні аспекти продажу майна за новими правилами, супровід банкрутства з позиції кредиторів та захист їхніх прав, виходячи з прогалин у КУзПБ.

Третю сесію, модератором якої виступила керівник київського офісу ЮА «Абсолют» Ірина Земляна, присвятили новітній практиці відновлення платоспроможності. На переконання директора департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислава Філатова, сьогодні успішно проводяться як реструктуризація, так і погашення боргів. Є справи, які відкриваються щодо фізичних осіб у багатьох юрисдикціях. Зокрема, спроба застосовувати транскордонне банкрутство. Серед найбільш актуальних з озвучених ним проблем — звільнення від боргів за валютними кредитами. Говорили й про особисту майнову відповідальність менеджерів, застосування субсидіарної відповідальності до бенефіціарів або фактичних керівників, яку дає новий КУзПБ, конкуренцію процесів виконавчого провадження та банкрутства тощо. Не обійшли увагою й питання авансування витрат та винагород арбітражного керуючого.

Дискусія з приводу професії арбітражних керуючих стала підсумковою. Керуючий партнер ЮК «Алєксєєв, Боярчуков та Партнери» Сергій Боярчуков промодерував сесію в режимі онлайн. Зокрема, він звернув увагу присутніх на ризики переслідування правоохоронними органами, які сьогодні змушують арбітражних керуючих уникати банкрутств державних підприємств. З оцінкою ­попереднього періоду роботи та планом дій Асоціації арбітражних керуючих на 2021 рік перед присутніми звітував Олександр Бондарчук, виконуючий обов’язки голови НААКУ. Виступали представники профільних органів, обговорювали специфіку перевірок арбітражних керуючих Мін’юстом, торкнулись теми переслідування за виконання професійних обов’язків та видів відповідальності, потреби більшої публічності Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих, а також етичних норм арбітражних керуючих. Щодо останнього, був цікавим іноземний досвід від німецького спікера Арне Енгельса, радника  Partnerschaft von Rechtsanwlten mbB: профільного закону для арбітражних керуючих у Німеччині наразі немає, проте арбітражні керуючі, як правило, одночасно є і адвокатами, які мають дотримуватися певного професійного кодексу.

Підсумував захід фінальним словом Олександр Бондарчук, який зазначив, що сьогодні в галузі більше завдань, ніж ресурсів, проте є привід для оптимізму: попереду ще вдосконалення законодавства та філігранна робота, над якою доведеться попрацювати.

-->