Проза життя: Правила життя Юрія Терентьєва
Коли в юридичних колах говорять про Юрія Терентьєва, то згадують його переважно як ексголову Антимонопольного комітету України. Стрімкий кар’єрний шлях героя нашої рубрики від посади звичайного юриста наприкінці 90-х до фахівця рівня радника, заступника генерального директора з юридичних питань (генерального юрисконсульта) найбільшого вітчизняного гірничо-металургійного підприємства «Арселор Міттал Кривий Ріг», а згодом і очільника одного з найвпливовіших державних відомств викликає щиру повагу. Сьогодні, нагадаємо, Юрій Терентьєв з набутим досвідом повернувся у приватний сектор як партнер юридичної фірми Redcliffe Partners. Тож ми впевнені, що його погляди на професію та життя зацікавлять і вас
Найголовніше вміння в професії юриста — не розслаблятись, постійно навчатись, рухатись уперед, шукати людей більш розумних, аніж ти, не здаватись.
Своє кар’єрне сходження пов’язую з бажанням і готовністю змінюватись, навчатись новому; оточувати себе людьми, яких поважаю особисто і професійно; не вважати себе за найрозумнішого і запитувати порад у людей, які мають більш глибокі вузькопрофесійні знання.
Труднощі, з якими мав справи… важко грати в шахи з людьми, які грають з тобою в «Чапаєва»…
Своїми вчителями вважаю життя в цілому: з одного боку, своїх керівників та колег, які давали кредит довіри та можливість зростати, з іншого — антагоністів та «хейтерів», які не давали спочивати у теплій ванні.
Найскладніше випробування — постійно докорінно змінювати професійне життя. У «Метро» був перехід з очільника юридичної функції до фінансової аналітики. В «Арселорі» — переїзд до Кривого Рогу на підприємство, де 400 перевірок контролюючих органів на рік, найбільший в Україні податковий кейс на 650 мільйонів доларів, активна робота з правоохоронними органами, загострена ситуація з єдиною реальною профспілкою в Україні. В АМКУ — у цілому перехід до публічного сектору, виживання в токсичному політичному середовищі. Зараз — перехід від ролі інхауса та керівника до партнера юрфірми, а також новий досвід як члена наглядової ради «Укрексімбанку».
На посаді голови АМКУ створював сучасну професійну інституцію, яку поважали у світі та яка була б стійкою до політичного впливу. Ми щиро працювали, щоб виконувати якісно роботу, за яку нам не було б соромно професійно. Часто чую, що при нас «АМКУ нарешті з’явився і запрацював». Я не займався політикою, натомість бачив успіх у тому, щоб робити нові справи як з точки зору галузевої проблематики, так і з боку формування правових підходів до кваліфікації порушень, стандартів доказування та прецедентної практики.
Сьогодні я маю найкращу у світі дружину та чотирьох дітей, працюю на двох роботах та навчаюсь у King’s College of London.
Серед висновків, які зробив: по-перше, час летить дуже швидко, по-друге, все добре і погане повертається до тебе.
Серед речей, до яких я не лояльний, — зрада та «жлобство» (обидва в широкому філософському сенсі).
Високу працездатність дозволяє підтримувати любов до рідних та відповідальність за них.
Успіх для мене в кінцевому рахунку, довгостроково, — це повага до самого себе, стійкість до зовнішніх ударів, безпека сім’ї та близьких. У реальності те, що зовні може здаватись успіхом для оточуючих, тобою так не сприймається. Висока позиція чи відповідальна роль — це не sine cura, особливо в сучасних умовах в Україні, а квиток на війну та щоденна боротьба, іноді, на жаль, з вітряками.
У житті найголовніше бути кращим, аніж ти той самий вчора; по-самурайські не боятись труднощів; бути чемним з людьми; бути гнучким, але мати тверді етичні цінності; працювати в першу чергу заради головних речей, а це не гроші...
Амбітним юристам-початківцям порадив би не йти лише за зарплатою, первинною є значущість справи, з якою ти працюєш... Якщо вам занадто «комфортно» — дуже уважно озирнутись по сторонах і запитати себе, чи у правильному місці я знаходжусь...
Люди, які входять до моєї команди, they should care. Вони повинні: шукати сутність проблеми та знаходити рішення, мати здорові професійні та особисті амбіції, контролювати емоції, залишаючись при цьому людьми, зростати та навчатись, бажати створювати красиві та якісні речі.
Коли знаходжу час для сім’ї та близьких, насолоджуюсь тим, що вони є та які вони чудові.
Окрім роботи, захоплююсь французькою мовою, бігом, бадмінтоном та сквошем, спробами фізичного та культурного самовдосконалення, електронною музикою.
Усе буде добре, бо ми обрані, щоб перемогти у цих змаганнях.
