№5 Травень 2021 року → До справи

IT: Цифра справи

Ірина СТАРОДУБ,
керівник судового відділу Moneyveo.UA

Розвиток цифрових технологій стрімко зростає щодня, а пандемія COVID-19 показала всьому світу, що наш світ має бути повністю інформатизований, у тому числі й сфера права

Діджиталізація охопила всі сфери життя, в тому числі й такі, як елект­ронна комерція мобільного банкінгу та решти сервісів, без яких майже неможливо уявити повсякденну життєдіяльність пересічного громадянина, до нових технологій долучається і уряд. Розберемо, що ж це за поняття та як процес діджиталізації впливає на юридичні правовідносини.

 

Трансформації «цифри»

Варто звернути увагу на те, що спочатку під діджиталізацією розуміли виключно переведення аналогових даних у цифрові формати, нині термін «діджиталізація» використовують у значно ширшому розумінні, в тому числі і як «цифрову революцію» в економіці, суспільстві та приватному житті.

Цифрова трансформація — це, передусім, про бізнес та юридичні правовідносини. Про зміни в процесах виробництва й постачання, перегляд взаємовідносин з клієнтами, трансформації продуктів/послуг і переосмислення бізнес-моделі.

У 2018 році Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвит­ку цифрової економіки та суспільства України на 2018–2020 роки, а вже у вересні 2019 року уряд прийняв рішення про створення Міністерства цифрової трансформації України.

Як приклад, процес діджиталізації в юриспруденції ми бачимо в Законах України «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги», «Про публічні електронні закупівлі», «Про адміністративні послуги», також очікується Закон України «Про електронну комунікацію», який набуде чинності 1 січня 2022 року.

 

Суд на зв’язку

Звичайно, процес діджиталізації стосується і українського судочинства. На цьому етапі кожен позивач може за допомогою свого смартфона та платіжної картки сплатити судовий збір, дізнатись про хід розгляду справи, в тому числі отримати певні документи.

Не менш цікавий та на що варто окремо звернути увагу — це електрон­ний суд або ж єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. По суті, її запуск став початком діджиталізації українського судочинства. Однак варто відзначити, що платформа електронного суду лише дозволяє учасникам судового процесу подавати до суду та іншим сторонам документи в електронному вигляді, тобто відскановані і засвідчені особистим цифровим підписом. Це, по суті, система електронного документообігу.

Наприклад, торік через неможливість брати участь у судових засіданнях було запущено проєкт Easy Con. Тепер необов’язково їхати до районного суду на відеоконференцію, а можна перебувати в офісі та брати участь у засіданні. З власного досвіду скажу, що така опція ще потребує вдосконалення, оскільки чекати засідання можна годинами, зрештою, як і звичайного засідання в суді, і якість звуку та відео часто не найкраща. Доводиться уточнювати слова сторони, що є не дуже корект­но в судовому засіданні. Але в цілому ідея дійсно цікава та надзвичайно прогресивна.

Недавно Президент України анансував створення так званого суду в смарфоні. Хоча в Україні з 2018 року існує «Електронний суд», однак Президент обіцяє ще й діджиталізацію судів. Як на мене, практикуючого адвоката, ідея дуже прогресивна. У цілому такий «суд», на думку гаранта, має зменшити бюрократичні процедури, перевести площину правосуддя в онлайн, що прискорить судовий процес, мінімізувати корупцію й можливості для зловживань. Безперечно, на це вплинула пандемія COVID-19 та катастрофічний брак коштів на паперові документи сторонам процесу. Усе ж не треба забувати, що в процесі діджиталізації досі в процесуальних кодексах України передбачено, що всі документи до суду потрібно подавати в паперовому вигляді. Водночас інші закони, навпаки, прирівнюють електронні документи до паперових аналогів і зобов’язують посадовців визнавати їх легітимними. Через цю правову колізію в деяких судах просто відмовляються приймати судові заяви та документи в електронному вигляді. І це при тому, що суди завалені стосами паперів з матеріалами справ, а співробітники судів постійно скаржаться, що грошей на надсилання судових документів і повісток поштою немає. От і отримуємо таку собі правову колізію. Однозначно треба вносити зміну до процесуальних кодексів у частині електронного документообігу, враховуючи Закон України «Про електронну комерцію», види електронних підписів та надати зелене світло діджиталізації в судовій системі.

У цілому судді вважають платформу «Електронний суд» хорошою справою, але не досконалою. Часто суддям бракує цифрових рішень, аби комунікувати з учасниками судового процесу.

Недавно Рада суддів виступала за те, щоб інтегрувати в «Електрон­ний суд» додаток державних пос­луг «Дія». Ідея достатньо сучасна та правильна, оскільки навіть Верховна Рада України вже прирівняла цифровий паспорт до паперового. Допоміг у цьому той самий застосунок «Дія».

Однак, реалізувавши електронне судочинство, все ж треба знати, що у віддалених районах практика показує, що реалізація таких проєктів вкрай важка та проблематична.

 

Адвокати йдуть в онлайн

Не менш важливим є і переведення роботи самих юристів та адвокатів у діджитал, в тому числі створення ІТ-програм для різних юридичних питань. Також цікава особливість, що маркетплейси юридичних послуг сьогодні зростають з неймовірною швидкістю. Компанії залучають величезні інвестиції на розробки нейромереж, які зможуть надавати юридичні консультації, а це означає, що діджитал знаходиться в усіх верствах юридичної площини. Однак часто не все так просто. Зав­дання виявилося складнішим, аніж здавалося, і численні інноваційні проєкти закрилися. Так, маркетплейс юридичних послуг upcounsel. com (онлайн-пошук юриста в США, 26 млн доларів фінансових вкладень) припинив своє існування та був проданий LinkedIn.

На цьому етапі вважаю, для пов­ної діджиталалізації, крім електрон­ного суду, варто збільшити і локальні проєкти, такі як чат-боти, які допомагатимуть оскаржити штраф, заповнити нескладні документи або зареєструвати товарний знак, юристам треба звернути увагу на доступні системи автоматизації власної діяльності, збільшити кількість нових сервісів, які будуть націлені на юридичну консультацію 24/7. Так би мовити, діджитал у всьому.

 

Діджитал —  світовий тренд

Наостанок звернемо увагу на міжнародний діджитал. Сьогодні різні країни намагаються спільними зусиллями за допомогою міжнародних організацій знайти нові підходи до діжиталізації. Зокрема, активізація роботи з розробки нових підходів в оподаткуванні digital бізнесів — Digital Services Act, який зараз знаходиться на розгляді в Європейському парламенті. У цьому документі, наприклад, уже є таке поняття, як «digital presence» — цифрова присутність, через яку здійснюється бізнес-діяльність (постачання електронного контенту, програмного забезпечення тощо) у певній країні і яка є підставою для оподаткування.

І наостанок, Україна має максимально активно долучатися до різних процесів у сфері права, нормотворчості, будування комунікації з державними органами GR, міжнародно-правових норм, оскільки юрист майбутнього — це не тільки фахівець у галузі права, а й ­ІТ-процесів.

-->