Особистість: Богдан Нищій: запит на трансформацію

Philip Morris International (PМІ) — одна із найбільших тютюнових компаній у світі, яка першою заявила про необхідність своєї трансформації з метою створення майбутнього без сигаретного диму. Йдеться про припинення виробництва сигарет, адже повнолітні курці, які не бажають відмовлятися від нікотиновмісних продуктів, уже мають кращу альтернативу. З 2008 року PMI інвестувала понад 8 млрд дол. США у розробку продуктів зі зниженим ризиком, наприклад, системи нагрівання тютюну IQOS. Україна була однією із перших країн у світі, де у 2016 році було запущено цей продукт, і вже сьогодні понад один мільйон повнолітніх українців відмовились від сигарет та перейшли на IQOS. «Філіп Морріс Україна» — лідер ринку, що входить до п’ятірки найбільших платників податків країни. Торік компанії групи перерахували в український бюджет 23,5 млрд грн. Постійна активність на ринку та намагання відповідати технологіям часу потребують постійного високопрофесійного юридичного супроводу проєктів. Про відмінності роботи внутрішніх юридичних радників компанії, нові продукти, унікальний досвід та цікаві кейси ми поговорили з директором з правових питань «Філіп Морріс Україна, Кавказ та Молдова» Богданом Нищієм

 

Богдане, як побудована робота радників із правових питань «Філіп Морріс Україна», в чому її особливості?

Окрім Філіп Морріс безпосередньо в Україні, наш департамент також підтримує компанії PMI у Вірменії, Грузії та Молдові, які організаційно входять до українського кластеру. Звітуємо ми віцепрезиденту із правових питань регіону PMI Східна Європа. Робота між внутрішніми радниками розподіляється за напрямами — бізнес­функціями: продажі та дистрибуція, комерціалізація продуктів зі зниженим ризиком, виробництво, зовнішні зв’язки, корпоративне управління, кібербезпека та захист даних, праця та зайнятість, фінанси та податки тощо. Моя ж роль, окрім координації роботи радників, стратегічна: обговорення ключових рішень на раді директорів компанії, членом якої я є, управління важливими юридичними проєктами, взаємодія з менеджментом та основними бізнес­партнерами.

Окремо наголошу, що ми завжди здійснюємо свою діяльність у суворій відповідності до локальних/міжнародних вимог законодавства та внутрішніх практик і політик. Якщо говорити, наприклад, про комерціалізацію і маркетинг нашої продукції чи дотримання антикорупційних принципів, то такі глобальні вимоги, порівняно з локальними українськими, передбачають навіть більш жорстке регулювання. Саме тому всі процеси в компанії потребують залучення юристів: починаючи від погодження текстового повідомлення споживачам чи комунікації на корпоративних сторінках у соціальних мережах та завершуючи розробкою стратегії розвитку компанії. Наше основне завдання — захист компанії від потенційних юридичних ризиків.

 

Яка роль радника з правових питань у вашій компанії? Чим відрізняється ваша робота від роботи в юридичній фірмі?

Роль внутрішніх радників не обмежується управлінням та мінімізацією юридичних ризиків, пов’язаних з бізнесом. Внутрішні юристи компаній — це, передусім, ділові партнери, які беруть активну участь у визначенні стратегії, цілей компанії та допомагають бізнесу в їх реалізації.

Щодо відмінності нашої роботи від роботи юристів в юридичних фірмах, то, на мій погляд, ця відмінність досить суттєва. Якщо юристи в юридичній фірмі частіше спеціалізуються на певній галузі права, то внутрішні юристи — на певній галузі економіки/бізнесу. Для успішного виконання своїх обов’язків, незалежно від бізнес­напряму, який підтримує внутрішній радник, необхідне розуміння структури компанії, організації внутрішніх процесів, виробництва, імпорту/експорту, принципів взаємодії зі штаб­квартирою та афілійованими компаніями в інших країнах. Найголовніше — знати свій продукт та його споживача, канали комунікації зі споживачами, особливості комерціалізації продукту та канали його реалізації. Саме ці знання необхідні внутрішньому раднику для ефективного управління юридичними ризиками та розвитку корпоративного стратегічного мислення. Їх можна отримати лише через близьку взаємодію з усіма департаментами компанії, навчання та менторство від більш досвідчених колег. Таких знань у зовнішніх юристів немає. Зовнішні юристи, як привило, залучаються нами для реалізації окремих проєктів, де необхідна вузькоспеціалізована експертиза. При цьому наш юрист завжди координує роботу зовнішніх юристів та сприяє найбільш результативному процесу супроводу проєкту.

 

«Філіп Морріс Україна» є одним із найкращих роботодавців у країні. Чому компанія є таким бажаним місцем роботи?

Трансформації стосуються не лише продуктової лінійки компанії, а й підходів до роботи. Ми турбуємося про людей і отримуємо визнання не лише серед наших співробітників. Щорічно незалежний міжнародний інститут — Top Employer Institute — проводить оцінку компаній­роботодавців на відповідність високим світовим стандартам у сфері управління персоналом. Оцінка проходить за такими критеріями: стратегія управління талантами/розвиток персоналу, планування кадрових ресурсів, програми адаптації нових працівників, навчання та розвиток, оцінка ефективності праці, програми розвитку лідерства, компенсації та пільги, корпоративна культура. «Філіп Морріс Україна» отримує сертифікат «Найкращий роботодавець» вісім років поспіль з 2014 року. У 2021­му компанія увійшла до рейтингу ТОП­10 роботодавців за версією журналу Forbes, а також визнана «Найкращим роботодавцем 2020 року» серед FMSG­компаній, згідно з дослідженням компанії EY.

В епоху COVID­19 для багатьох із нас на перше місце вийшла саме корпоративна культура і колектив, де кожен із нас працює. Можу з упевненістю сказати, що в цей турбулентний період саме злагоджена робота команди і була тим мотиватором, який змушував мене щоранку з інтересом переглядати пошту і готуватися до робочих дзвінків. У нас не буває нудно, бо щоразу є цікаві завдання, нові можливості і робота на результат. Упевнений, що мої колеги підтвердять, що «Філіп Морріс Україна» залишається інноваційним потужним бізнесом, який драйвить усю індустрію. Мабуть, це і робить нас першими серед роботодавців.

 

Україна була однією із перших країн, де PMI запустив свій революційний продукт — IQOS. Назвіть основні юридичні труднощі, пов’язані із запуском та комерціалізацією цього продукту в Україні.

Система нагрівання тютюну, а також тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) — це категорії, які на момент запуску в Україні у 2016 році, на відміну від країн ЄС, не були чітко юридично визначені. Терміни «пристрій для споживання тютюну» і ТВЕН були визначені законодавцем лише у 2020 році. І якщо з «пристроями» ситуація дещо простіша (вони належать до групи «технічно складних побутових приладів» із визначеними вимогами щодо їх комерціалізації: упаковка, маркування, технічна відповідність тощо), то з ТВЕНами ситуація була дещо складніша. Представники низки органів державної влади часто помилково ототожнювали ТВЕНи із сигаретами та вважали, що «сигаретне» правове регулювання має застосовуватися і до ТВЕНів. Це суттєво ускладнювало комерціалізацію продукту в Україні та вимагало чимало зусиль для надання відповідних роз’яснень і захисту нашої позиції. Насправді ТВЕН — унікальний продукт, який кардинально відрізняється від сигарет. Для куріння сигарет необхідний процес горіння. Саме горіння (згорання) тютюну є юридично визначальною характеристикою сигарет, унаслідок чого утворюється дим, що вдихається. Під час використання IQOS горіння не відбувається — при нагріванні тютюну утворюється аерозоль, який вдихається споживачем. Таким чином, «сигаретне» правове регулювання не може застосовуватись до ­ТВЕНів. До речі, до відома користувачів IQOS: юридично некоректно говорити «курю» IQOS, бо IQOS використовують або, як у нас кажуть, «юзають».

 

Поясніть детальніше: якщо не «сигаретним», то яким має бути правове регулювання ТВЕНів в Україні? Якою є ваша позиція?

Ми не виступаємо проти регулювання ТВЕНів, оскільки розуміємо, що хоча цей продукт і є менш шкідливим за сигарети, він не позбавлений усіх ризиків. Тому регулювання, звісно, потрібне. Однак ми виступаємо за регулювання тютюнової продукції відповідно до її профілю ризику. Вважаємо, що державна політика має бути спрямована на те, щоб переконувати людей не починати курити і мотивувати відмовлятися від цієї звички. Але для тих курців, які не хочуть або не можуть відмовитися від споживання нікотину, слід забезпечити доступ до інформації та альтернативних продуктів. І в багатьох країнах це починають розуміти. Наприклад, у Великій Британії концепцію зниження шкоди за допомогою альтернативних нікотиновмісних продуктів внесено в національні протоколи з боротьби із тютюновою залежністю. Американське Управління із санітарного нагляду за якістю харчових продуктів і медикаментів (FDA) визнало IQOS продуктом, який відповідає інтересам захисту здоров’я населення і дозволило його продаж у США як продукту із модифікованим ризиком.

В Україні ж зараз є низка законодавчих ініціатив, які суперечать прогресивним світовим трендам щодо регулювання тютюнової продукції відповідно до її профілю ризику. Сподіваємось, що на етапі обговорення цих ініціатив у парламенті кращі світові практики будуть взяті до уваги народними депутатами.

Ми також закликаємо законодавця забезпечувати послідовну регуляторну політику. Взяти хоча б податкове регулювання: з 1 січня 2021 року ставку акцизного податку на ТВЕН було одноразово та раптово підвищено на 320 %. Таке підвищення суперечить європейській практиці та однозначно матиме негативні наслідки для бізнесу, споживачів та держави у цілому. Вважаємо, що для успішного розвитку економіки та залучення інвестицій податкове навантаження на бізнес має бути зваженим та послідовним.

 

Чи важко вам вести бізнес в Україні?

Як я вже зазначав, ми відповідальна компанія і завжди працюємо відповідно до законодавства. Чесно кажучи, мені, як громадянину України, хочеться вірити, що настане час, коли весь український бізнес працюватиме пов­ністю прозоро, так, як працюємо ми.

Однак навіть такий підхід не гарантує сьогодні відсутності необґрунтованих претензій з тих чи інших питань від представників органів державної влади, що суттєво ускладнює ведення бізнесу, впливає на темпи його розвит­ку та інвестиції в економіку України. У нас є чимало цікавих юридичних кейсів. Нам, юристам в Україні, ніколи не нудно.

 

Нещодавно у ЗМІ велика увага приділялась так званій картельній змові на ринку дистрибуції сигарет. У чому полягають звинувачення Антимонопольного комітету України та на якому етапі зараз справа?

Наприкінці 2019 року Комітет наклав штраф у розмірі 1,18 млрд грн на афілійовані компанії PMI в Україні, мотивуючи це тим, що ми нібито домовились з іншими міжнародними виробниками тютюнових виробів та спільним дистриб’ютором не допускати на ринок дистрибуції сигарет інших гравців. Звинувачення однозначно безпідставні. Консолідація дистрибуції сигарет у руках одного дистриб’ютора була безпосереднім результатом дій самого Комітету. Ми ж прийняли вже сформовану структуру ринку дистрибуції сигарет. Більше того, під час ухвалення рішення Комітет не дотримувався стандартів справедливого процесу, навіть не надавши нам можливості ознайомитися з матеріалами, на яких ґрунтувалися його звинувачення.

Ми ініціювали оскарження рішення Комітету в судовому порядку. Однак у серпні 2020 року суд першої інстанції відмовив нам у задоволенні позову.

У грудні 2020 року, після одного року невдалих спроб врегулювати спір мирно та за відсутності конструктивного підходу в Україні, компанії PMI ініціювали інвестиційний арбітраж проти України за застосування до нас несправедливого, необґрунтованого та свавільного штрафу. Спір було передано на вирішення до Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (Вашингтон, США).

У березні 2021 року апеляційний суд повністю задовольнив нашу апеляційну скаргу і скасував рішення Комітету в частині, що стосується компанії PMI в Україні. Рішення апеляційного суду залишено без змін Верхов­ним Судом.

Наші права та інтереси остаточно та всебічно відновлені. Єдине, за що хвилююся, — це як подібні ситуації вплинуть на довіру іноземних інвесторів, які ведуть чи планують вести бізнес в Україні. 

 

У вас є тривалий податковий спір щодо правил трансфертного ціноутворення. Який зараз його статус?

В Україні ми є «першопрохідцями», оскільки щодо питань трансфертного ціноутворення ще не сформована ні практика Верховного Суду, ні навіть судів нижчих інстанцій.

Окрім оскарження спірних податкових донарахувань в українських судах, ми також попросили ініціювати спеціальну процедуру вирішення спорів, яка передбачена Конвенцією про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Швейцарією. Ця Конвенція передбачає проведення взаємних переговорів між фіскальними органами Швейцарії та Міністерством фінансів України. Така процедура має назву Mutual Agreement Procedure (процедура взаємного узгодження) та є поширеним способом врегулювання спорів із трансфертного ціноутворення у світі, однак не в Україні. Міністерство фінансів вочевидь не поспішає розпочинати такі переговори. Ми ж, заручившись підтримкою організацій міжнародного бізнесу в Україні та організацій із захисту прав інвесторів, продовжуємо наполягати на необхідності ініціювання переговорів. Окрім, власне, податкових нарахувань, як це нерідко буває в українських реаліях, держава також вдалася до інших методів тиску — через реєстрацію кримінального провадження з питань, пов’язаних із предметом податкового спору.

Тому фактично нам доводиться відстоювати свою позицію одночасно на декількох «фронтах»: в адміністративному суді, в площині процедури взаємного узгодження за міжнародною Конвенцією та в межах кримінального провадження.

 

Ви часто звертаєтесь до міжнародно­правових механізмів захисту. Чому? Не довіряєте українській системі?

У нас ніколи не буває сумнівів щодо нашої правової позиції і ми завжди сподіваємось на неупередженість українських судів. Однак примітно, що Україна є одним із лідерів серед держав­відповідачів в Європейському суді з прав людини за кількістю порушень права на справедливий суд. Під час розгляду інвестиційних спорів міжнародні арбітражні суди неодноразово встановлювали упередженість та несправедливість українських судів при розгляді справ щодо іноземних інвесторів. Авторитетні міжнародні організації (EBA, World Bank) зазначають, що судова система України є однією з головних перешкод для іноземних інвестицій. Тому якщо є можливість вирішення спірного питання в міжнародно­правовій площині, ми завжди її використовуємо. Нашим нещодавнім прикладом успішного застосування міжнародно­правового механізму для захисту наших законних прав та інтересів є мирне врегулювання із Державою Україна багатомільйонного спору щодо застосування до компанії «імпортних» податків (ПДВ, імпортний збір, мито) за відсутності імпорту як такого. Цей спір було врегульовано шляхом укладення мирової угоди, попередньо погодженої Кабінетом Міністрів, між інвесторами та Державою Україна в рамках відповідних двосторонніх інвестиційних договорів. Вказане врегулювання стало прикладом успішного захисту прав інвесторів, яке віталось міжнародною бізнес­спільнотою в Україні.

 

Наскільки успішно втілюються ваші цілі із побудови майбутнього без сигаретного диму тут, в Україні?

Понад 1 мільйон українських курців уже перейшли на кращі альтернативи. Ми дуже задоволені швидкістю цього прогресу. Звичайно, попереду у нас величезна робота. Наші амбітні цілі сигналізують про впевненість і здатність радикально змінити довгострокове майбутнє нашої компанії. Ми прагнемо стати агентом змін. Однак наш успіх залежить не лише від нас, важливе значення має стабільний інвестиційний клімат в Україні, у тому числі раціональне регулювання і оподаткування продуктів зі зниженим ризиком.