Подія: Вчасні інтереси

Цього року у фокусі уваги учасників конференції «Торгові війни: мистецтво захисту» — глобальний тренд на протекціонізм та інтереси України в міжнародних економічних відносинах

У Києві 5 жовтня ц.р. відбулась уже четверта щорічна конференція «Торгові війни: мистецтво захисту». Захід організовано юридичною фірмою «Ілляшев та Партнери» та Українською асоціацією бізнесу і торгівлі (UBTA). Генеральним медіапартнером виступила газета «Юридична практика».

Початок дискусії поклала віце­прем’єрка, міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина. У доповіді, присвяченій змінам пріоритетів держави в процесі перегляду Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, вона звернула увагу на посилення протекціонізму. Останній сьогодні стає певним трендом у міжнародній торгівлі, що дає підстави Україні відходити від пасивної політики адаптації власного законодавства до вимог ЄС, а натомість виставляти певні вимоги до своїх партнерів, впливати на формування цих політик. Зок­рема, щодо лібералізації торгівлі, скасування мита або збільшення квот. Також пані Стефанишина зазначила важливість Китаю як доволі перспективного ринку для України, високо оцінила їхні інвестиції, проте зауважила на існування певних «червоних ліній», за які Україна не готова виходити. Підсумовуючи, чиновниця відзначила, що стратегія захисту для України — це передусім зважений національний егоїзм, який ми маємо проявляти, не порушуючи міжнародних правил та норм.

У цілому цьогорічна конференція складалась із двох тематичних сесій — «Зовнішньоекономічні вектори України» і «Торгова (само­)ізоляція», модератором яких виступила Олена Омельченко, партнерка ЮФ «Ілляшев та Партнери».

«Глобалізація, що сформувалась станом на 2015 рік, перестала з різних причин влаштовувати всіх гравців», — так охарактеризував поточну ситуацію у світі заступник міністра економіки України — торговий представник України Тарас Качка. Щоб успішно конкурувати на ринках, він запропонував зосереджуватися передусім на трьох трендах, що формують вектори торгової політики: цифровізація, кліматичні зміни та переналаштування торгових ланцюжків.

Щодо останнього фактору, то його підтримав директор брюссельського офісу UBTA Назар Бобицький, який зазначив, що це відкриває можливості для українських експортерів. За його словами, певний ефект матиме перегляд тарифних квот і тарифів, а також перегляд нетарифних бар’єрів. Тим часом, директор GMK Center Станіслав Зінченко торкнувся питання Green Deal у контексті вимог, які буде висунуто до українських експортерів. Він висловив думку, що ЄС не зацікавлений у нарощуванні обсягів українського імпорту. Так само варто очікувати, що механізми СВАМ будуть застосовуватися як інструмент протекціонізму.

Голова правління спілки Global 100RE Ukraine, президент «МХП Еко Енерджи» Олександр Домбровський торкнувся «зеленого курсу» ЄС та пов’язаних з ним ризиків. На його переконання, український бізнес має сформувати національну ідею енергоефективної економіки — навчитися споживати менше ресурсів, ніж сьогодні, зменшити собівартість продукції та стати більш конкурентоспроможним на зовнішніх ринках.

У ході завершальної сесії конференції учасники торкнулись питань захисту національного виробника та політики, торгової війни з Білоруссю, розширення списку ембарго щодо товарів, які імпортуються з Росії. Говорили про вперше застосовані попередні заходи в антидемпінговому та спеціальному розслідуванні, обмежувальні заходи та рекомендації Антимонопольного комітету України для компаній, які розпочали антидемпінгове розслідування, утриматись від економічно необґрунтованого підвищення цін. Так, заступниця голови АМКУ — державна уповноважена Анжеліка Коноплянко звернула увагу на необхідність поліпшення міжвідомчої комунікації Мінекономіки та АМКУ з цих питань, щоб забезпечити більшу прозорість, доступ до матеріалів справ. На важливості нормалізувати дискусію та налагодити комунікацію з учасниками розслідувань наголосив і Тарас Качка. До дискусії долучились також представники бізнесу. Голова асоціації «Укрцемент» Павло Качур висловив свої погляди на розбіжності в позиціях регуляторів. На прикладі глобального ринку цементу, де були запроваджені антидемпінгові мита для українських ­виробників, він прокоментував, якою має бути політика держави щодо захисту національного виробника. А заступниця директора Європейської Бізнес Асоціації Світлана Михайловська зробила акцент на балансі інтересів національних виробників та імпортерів. Водночас президент ОП «Укрметалургпром» Олександр Каленков поділився досвідом залучення споживачів продукції до антидемпінгових розслідувань з метою обмеження недоб­росовісного імпорту. Генеральний директор корпорації «Укрвинпром» Володимир Кучеренко розкрив проб­леми своєї галузі. Передусім, спростував міф про перевагу іноземного вина в якості й безпеці перед українським. Говорив про необхідність врегулювання відносин виноробів з торговими мережами та прокоментував зміни до Угоди з ЄС.

Про те, як Україна відреагувала на запровадження ліцензування українського експорту в Білорусь, розповів заступник директора державної установи «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» Андрій Литвин. Він також торкнувся питань диверсифікації експортних ринків у цілому та навів приклади успішних українських компаній.

Захід став своєрідним продов­женням серії щорічних конференцій, які покликані порушувати ключові питання ефективної конкуренції українського бізнесу та української економіки у світі.