Тема: Придатний власник

Дмитро СТРІЧЕНКО,
юрист ЮКК «Де-Юре»

Ще кілька років тому законодавче поле України дозволяло успішно приховувати кінцевого власника, але віднедавна держава міцно взялася за бенефіціарів, змушуючи їх виходити з тіні та грати за новими, більш відкритими правилами

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», прийнятому Верховною Радою у 2019 році, подання відомостей про кінцевих бенефіціарних власників стало обов’язковим майже для всіх юридичних осіб, окрім державних органів, політичних формувань, підприємств, установ, організацій, які перебувають у державній чи комунальній власності територіальної громади або об’єднаної територіальної громади. Таким чином, з метою верифікації внесення змін чи виключення відомостей про кінцевих бенефіціарів законодавці надали термін у три місяці, з 11 липня по 10 жовтня, пригрозивши штрафом від однієї тисячі до трьох тисяч не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає від 17 000 до 54 000 гривень. Такими сумами законодавець вирішив зайвий раз акцентувати нагальність підтвердження даних юридичної особи, однак не врахував реальну пропускну спроможність обробки загальної маси документів, які будуть накопичуватись у реєстраторів та нотаріусів.

 

Пакетні дані

Так чи інакше, відповідно до вказаного вище закону, кінцевим бенефіціарним власником є фізична особа, яка здійснює вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, і тут варто згадати, що є два типи впливу: прямий та непрямий. Прямий вирішальний вплив — це безпосереднє володіння щонайменше 25 % статутного капіталу або прав голосу юридичної особи, непрямий вирішальний вплив, у свою чергу, означає володіння фіз­особою часткою у розмірі не менш ніж 25 % статутного капіталу або прав голосу юрособи через пов’язаних ­фізичних чи юридичних осіб; здійснення вирішального впливу шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпоряджання всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юрособи; право вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юрособи, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юрособи, незалежно від формального володіння. З можливими варіантами оформлення вашого випадку варто ознайомитись зі зразками схематичного зображення структури власності та з державним реєстратором.

Повним пакетом документів для такого підтвердження є заява визначеної форми, нотаріально засвідчена копія паспорта бенефіціарів старого зразка або копія паспорта нового зразка, яку нотаріально засвідчувати не потрібно, якщо ж засновником юридичний особи є юридична ­особа — нерезидент, доведеться додати витяг чи виписку із судового чи торговельного реєстру та наостанок схематично зображену структуру власності, рекомендації щодо створення якої містяться в наказі Міністерства фінансів України № 163 «Про затвердження Положення про форму та зміст структури власності». Звичайно, всім охочим зекономити було б швидше та легше подавати дані паспорта нового зразка або вписувати дані із закордонного, виданого за допомогою Єдиного державного демографічного реєстру.

Деяким представникам, які подавали документи до державного реєстратора, було повідомлено про те, що заповнювати слід заяву за формою 2, бланки для редакції в електрон­ній формі чи для рукописного вводу можна завантажити з офіційного сайту, а заповнювати варто сторінки: 1 — відомості про юридичну особу; 2 — відомості про бенефіціарів за їх кількістю; 3 — відомості про діяльність юридичної особи. Однак з часом вимогами до оформлення були внесені зміни, і форма 2 змінилась на форму 6, подавати з якої потрібно було сторінки 1, 2 та 5 з форми 2 (відомості про керівника). Чергові зміни устаткували сторінки 1, 2 та 5 за формою 2, які і наразі є ­актуальними. З приводу оформлення структури власності також усе неоднозначно, тож у разі подання відомостей про відсутність контролерів внизу під схемою має бути розташований такий текст: «Відсутні фізичні особи, які відповідають статусу кінцевого бенефіціарного власника», що, відповідно, підписується керівником юридичної особи. Чому саме знизу, а не збоку, як це вказано на затверджених Мінфіном схемах, до кінця не зрозуміло, можна лише спекулювати, що такі схеми є, радше, рекомендацією, а кінцевий варіант варто погоджувати вже з державним реєстратором.

 

Подача з продовженням

Насправді часу, щоб зібрати пов­ний пакет документів та заповнити всі необхідні відомості, при наявних документах у вас займе близько години, а от з чергою до реєстрації все набагато складніше. В останній тиждень до закінчення термінів подання черга до реєстратора розписана майже похвилинно, а додзвонитись за консультуванням чи підказкою в деяких областях майже неможливо, однак не варто засмучуватись, якщо ви так і не встигли податись вчасно. На парламентському порталі було освітлено новину про внесення змін до «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», де слова «трьох місяців» замінено словами «одного року», тож таким чином граничний термін було перенесено з 11 жовтня цього року на 11 липня наступного року.

Згідно зі статистичними даними Міністерства юстиції, всього на 6 жовтня 2021 року дані про кінцевого бенефіціарного власника подали 171 333 юридичних особи з­понад мільйона необхідних. Чим обумовлене таке неспішне подання? Можливо, недостатньо вагомими сумами штрафів, про які Мін’юст чи його територіальний орган повідомляли б керівників відповідних юридичних осіб рекомендованим листом з вимогою звернення до цих органів з метою складення адміністративного протоколу в порядку частини 6 статті 16611 КУпАП та справлянням адміністративного збору (у разі подання після 11 жовтня), чи все ж таки масив документації, спрямований на адреси державних реєстраторів, дійсно дає підстави стверджувати, що пропускна можливість системи реєстрації залишає бажати кращого?

Так чи інакше, гарна новина полягає в тому, що з продовженим дедлайном майже кожен матиме змогу практично безкоштовно подати відповідні відомості. Єдине, не варто забувати їх підтверджувати з 2022 року протягом двох тижнів з моменту реєстрації за вже визначеною формою 6, а тому подавайте своїх бенефіціарів правильно, вчасно, а головне — без зайвих турбот!

-->