Форум: Правовий провід

Сфера цифрових інновацій усе більше потребує пильної уваги юристів — про особливості її регулювання говорили учасники Business & Legal IT Forum

24 листопада 2021 року в Києві відбувся Business & Legal IT Forum, місцем проведення форуму став інноваційний парк UNIT.City. Генеральним партнером заходу виступила ЮК Stron, Стратегічним партнером — ЮФ Aequo.

Першу сесію розпочали з дискусії про диджиталізацію України. Відкрив її модератор Юрій Котляров, партнер ЮФ Asters. Учасники торкнулись таких питань, як цифрові сервіси держави («Дія», е­суд, e­health), правові ризики цифрової трансформації, проговорили роль пандемії та її впливу на інноваційні рішення. Не обійшли стороною й законодавче врегулювання криптосфери, прикладну кібербезпеку та захист даних. Наголошували на важливості підвищення надійності інфраструктури інформаційного суспільства, розвитку 5G, IoT, Cloud Computing, Smart Factory та їх перспектив для України. Зокрема, Людмила Рабчинська, заступниця міністра цифрової трансформації України, зазначила, що Україна працює над питаннями захисту персональних даних, і в парламенті вже напрацьовані два ґрунтовних комплексних законопроєкти. Вона пообіцяла збільшення кількості юридичних послуг, які можна буде отримати через додатки «Дія» та «Електронний суд». А говорячи про недоліки роботи е­суду, пані Рабчинська відзначила, що для їх виправлення ліпше було б знести цю систему і створити нову, проте зауважила, що це складно, довго і дорого, тож наразі триває кропітка робота з удосконалення існуючої системи. Також не оминули питання законодавчої підтримки цифрової трансформації держави, яке стало темою доповіді Єгора Чернєва, заступника голови Комітету Верхов­ної Ради України з питань цифрової трансформації. Він розповів про головні напрями, над якими зараз працює Комітет: ухвалення ключового законопроєкту для ринку телекомунікацій та проведення роботи з унормування регулятора цієї сфери. Одним із ключових завдань депутат назвав переведення документообігу в безпаперовий формат, і не лише в комунікації «громадянин — держава», але й «держава — держава». Тим часом Максим Курочка, керуючий партнер MK Legal Service, відзначив, що такі технології, як хмарні послуги, криптовалюта та штучний інтелект, уже давно функціонують у світі і в Україні, але наразі у нас немає чинних законів, які б регулювали такі явища у сфері ІТ.

Другу сесію Business & Legal IT Forum було присвячено безпосередньо функціонуванню сфери ІТ в Україні. Її модератором став Олег Дерлюк, керуючий партнер Stron. Юристи передусім окреслили правовий супровід ІТ­проєктів на різних стадіях розвитку — від ідеї до готового продукту. Так, Олег Шевцов, керуючий партнер ALEXANDROV&PARTNERS, зауважив, що 80 % стартапів не ре­алізуються, оскільки на самому початку партнери не домовилися про ті чи інші умови співпраці. Разом із тим Микита Полатайко, радник ЮФ Aequo, з певним скепсисом підійшов до оцінки такого стартапу, як
«Дія.Сіті». За його словами, Мінцифра розв’язує проблеми, яких в ІТ у цілому немає. Водночас Вікторія Сергійчук, старший юрист відділу по роботі з нерезидентами юридичного департаменту Q Partners, налаштована більш позитивно, вбачаючи у новому додатку розвиток нових можливостей для інвесторів. Серед інших тем обговорень: розвиток так званих інвестнянь, захисту інтелектуальної власності, використання іноземних юрисдикцій та завжди актуальні питання приватності й безпеки.

Третю сесію «Innovation market. Світ інтелектуальних рішень», присвячену трендам Fintech, процесам айтізації юридичного бізнесу та розвитку ринку електронної комерції, модерував Тарас Утіралов, партнер, керівник українського офісу ЮФ PETERKA & PARTNERS. Про інновації в юридичній професії розповів Михайло Лукашенко, партнер ЮФ Aequo. Зокрема, він підкреслив, що стара популярна теза про те, що юристи — це дуже несприятлива до новацій спільнота людей, які чинять опір будь­яким технологіям та інноваціям, не відповідає дійсності. Спікер навів приклади, як юристи впроваджували у свою роботу інноваційні свого часу продукти: факс, комп’ютери, публічні онлайн­ре­єстри тощо. Партнер Dentons Наталія Селякова зосередила свій виступ на питаннях регуляторного характеру, що пов’язані з інноваціями на ринку фінансових послуг. Спікер підкреслила, що сьогодні на українському ринку працюють понад сто фінтех­компаній, а більшість із них також працюють в інших юрисдикціях. За її словами, основна регуляторна платформа, на якій базується бачення НБУ, — це Стратегія розвитку фінтеху в Україні до 2025 року — план створення фінтех­екосистеми з інноваційними фінансовими сервісами та доступними цифровими послугами. Проговорили також питання законодавчого поля у сфері безконтактних платежів та електронної комерції.

Завершальну, четверту сесію, присвячену правовому статусу штучного інтелекту, модерував Олександр Марков, радник ЮФ Redcliffe Partners. Головними питаннями сесії стали: правовий статус та законодавче регулювання штучного інтелекту, захист прав інтелектуальної власності на об’єкти, створені штучним інтелектом, та відповідальність штучного інтелекту. Руслан Прилипко, директор з цифрових технологій UNIT.City, розповів про труднощі тлумачення самого поняття «штучний інтелект». У звичному для нас розумінні слово «інтелект» прив’язане до людської діяльності. А машина являє собою нейромережу, яка повторює роботу людського мозку у вузькій сфері. На думку Олександра Компанійця, директора департаменту цифрової економіки Міністерства цифрової трансформації України, держава має право втручатися тільки у сферу застосування штучного інтелекту, але поки що незрозуміло, яким чином це здійснювати. Про практичний аспект розповів Артем Мельниченко, CTO Wantent. За його словами, є необхідність врегулювання даних, на основі яких надалі створюється штучний інтелект. Олександр Ружицький, партнер EVERLEGAL, застеріг, що є небезпека використання штучного інтелекту. Йдеться про те, що машини приймають рішення, враховуючи всі фактори, але покладаючись тільки на розумність. Такі рішення можуть бути негуманними. Експерт також навів приклади правових позицій інших країн щодо авторського права на твори, які створено за допомогою штучного інтелекту. Наприклад, у США правова охорона може надаватися творам з дотриманням таких критеріїв: твір повинен бути визнаний «оригінальним авторським твором», він повинен володіти певним «мінімальним рівнем творчості», автором має бути людина, а не природа, машина чи тварина.

Насамкінець Олександр Марков звернув увагу на проблему робочих місць у зв’язку з появою штучного інтелекту. Модератор зауважив, що це природний відбір, внаслідок якого деякі роботи незабаром будуть повністю керуватись штучним інтелектом, однак з’являться й нові професії для людей.