Репортаж: Стримає боротьба

Напередодні Міжнародного дня боротьби з корупцією у Legal High School за участю провідних фахівців відбувся тематичний захід, присвячений подоланню цього явища

«Адвокат у «Бермудському» трикутнику» — захід з такою назвою пройшов у привітних стінах LHS у форматі Discussion Hub, він був присвячений актуальним питанням подолання корупції. Його модератором виступив Олег Валендюк, керуючий партнер АО BENCHERS.

На початку дискусії шеф­редактор газети «Юридична практика» Рустам Колесник привітав присутніх та відзначив як прогресуючий стан корупції в державі, так і вже здійснені кроки щодо її подолання — створення відповідних органів та зміни в законодавстві. А також наголосив, що актуальним усе ще залишається питання взаємодії адвокатів з антикорупційними органами.

За оцінками Transparency International, лише за один рік, з 2019­го по 2020­й, в Україні індекс сприйняття корупції поліпшився на три пункти і склав 33 бали. Наразі наша держава посідає 117­у позицію серед 180­ти країн світу. Такими даними та світовим досвідом роботи антикорупційних органів поділилась Ольга Шаповалова, партнерка АО BENCHERS, суддя Верховного Суду України у відставці, к.ю.н. Серед чинників, які можуть сприяти зниженню корупції, вона назвала: сильні й незалежні антикорупційні органи, зрозуміле та доступне законодавство, справедливу систему правосуддя, активне громадянське суспільство, систему виховання та формування нетерпимості до проявів корупції. Також спікерка розповіла про досвід у цьому питанні таких країн, як США, Швеція, Нідерланди, Румунія та інших. На думку Ольги Шаповалової, ключову роль у протидії корупції в нашій державі має відігравати Національне агентство із запобігання корупції, а ключова робота має полягати не в притягненні винних до відповідальності, а у виховній роботі і зміні свідомості громадян.

Партнер EQUITY Олександр Лисак також наголосив на необхідності гуманізації відповідальності та підкреслив, що міра покарання, передбачена українським законодавством за корупційні злочини, більш сувора, ніж у Європі. І запропонував передбачити альтернативні способи покарання та приділити увагу визначенню причин, що спонукають людей вчиняти корупційні діяння.

Інша спікерка — Ольга Булейко, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, к.ю.н., — вважає, що сьогодні законодавець, визначаючись із розміром покарання, яке має понести особа, визнана згідно з Кримінальним процесуальним кодексом України винуватою у корупційному злочині, закладав ідею демонстрації доволі рішучих намірів держави побороти корупцію.

Також має значення не лише сума хабара, але й те, що його бере особа, наділена спеціальним статусом, яка давала присягу служити державним і суспільним інтересам — так вважає Віталій Пономаренко, в.о. заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, який під час онлайн­підключення до спільної дискусії також висловив свою думку. На його погляд, залежно від наслідків позазаконного збагачення, покарання має бути жорстким.

Разом із тим Катерина Широка, суддя Вищого антикорупційного суду, к.ю.н., повідомила, що наразі працює робоча група з розробки Кримінального кодексу України, тож питання диференціації покарань за корупційні злочини можна надсилати туди для їх урахування. А у більшості корупційних злочинів як запобіжний захід обирається застава, яка тягне за собою низку обов’язків. Питання співмірності розміру застави до розміру заподіяних збитків виявилось дискусійним, оскільки ще недостатньо врегульоване законодавцем. Більше того, практика визначення надвисоких застав йде у розріз із Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, позицією Європейського суду з прав людини.

«Коли суддя бере хабар, відповідальність він несе не за розмір цього хабара, а за порушення права людини на справедливий суд», — переконаний Володимир Володін, прокурор відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, який наголосив на необхідності суворих покарань для службових осіб. Він навів приклади неістотних порушень, підняв питання визначення підслідності в економічних злочинах та процесуальних порушень.

Водночас адвокат Віталій Положишник вважає, що дискусійним може бути лише питання істотності порушень стосовно формальних ознак — відсутність підпису слідчого на протоколі обшуку тощо. Після запровадження нового КПК України суди тримали дуже високу планку стосовно допустимості доказів, а нині цей рівень знижено, що не стимулює прокурора до належної організації розслідування відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства.

Говорячи про проблематику, пов’язану з розглядом справи за відсутності обвинуваченого, Олег Валендюк відзначив неузгодженість такої практики навіть між окремими європейськими країнами та навів приклад практики ЄСПЛ. А Ольга Шаповалова розповіла про сутність процедури такого розгляду та норми КПК України, що її унормовують. Учасники дискусії обговорили ключові проблеми міжнародного розшуку осіб, звинувачених в економічних злочинах, зокрема щодо розгляду справ без участі обвинувачених.

Підбиваючи підсумки дискусії, Олег Валендюк висловив переконання, що з появою новостворених антикорупційних органів боротьба з корупцією вийде на новий, більш ефективний рівень завдяки застосуванню як новітніх технологій, так і нових підходів до розслідування цих кримінальних проваджень.

-->