Тема: Спрямований сектор

Нове законодавство фінансового та банківського сектору України обіцяє їх модернізацію та адаптацію до європейських норм

2021 рік для ринку небанківського фінансового сектору став знаковим та багатим на різні законодавчі зміни.

Що ж ми отримали?

Передусім, це Закон України «Про платіжні послуги». Що він нам дає?

Небанківський фінтех­ринок платіжних послуг отримав новації для розвитку. Так, 30 червня 2021 року Верховна Рада Україна ухвалила Закон України «Про платіжні послуги». Основна його мета — модернізувати існуючу систему та адаптувати її до європейських норм. Набуває чинності закон 1 серпня 2022 року.

 

Платіжна видимість

Цей закон називають «про відкритий банкінг» (Open banking). Він дасть право на випуск електронних грошей та дозвіл емітувати платіжні карти не тільки банкам, але й іншим ліцензованим представникам зазначених вище послуг. А отже, в Україні коло постачальників платіжних послуг буде демонополізовано та розширено. А закон має впорядкувати їхню діяльності на платіжному ринку, об’єднати різних надавачів платіжних послуг і технологічні платформи в єдину платіжну екосистему.

Очікується, що в повному обсязі Open banking запрацює в Україні з 2023 році. Усі постачальники платіжних послуг (зокрема, банки) повинні будуть відкрити свої API між собою та надати можливість підключатися до інтерфейсів банківських сервісів, обмінюватися з ними даними кожному учаснику ринку, який надає платіжні послуги і має на це дозвіл регулятора.

Згідно із Законом «Про платіжні послуги», в Україні буде визначено дев’ять категорій надавачів платіжних послуг, серед них поштові оператори і навіть органи державної влади за певних умов. З’являться нові учасники, такі як установи електронних грошей, філії іноземних платіжних установ, надавачі послуги з надання відомостей з рахунків, платіжні установи — аналог небанківських фінансових установ, але із розширеним переліком платіжних послуг.

Також існуватиме дев’ять платіжних послуг, з них сім — фінансових, дві — нефінансові (послуга з ініціювання платіжної операції та послуга з надання відомостей з рахунків). Нові учасники ринку зможуть вибрати одну платіжну послугу і сконцентруватися на розробці зручних сервісів саме під неї. Зокрема, отримає право випускати цифрову валюту Національний банк України. Також ним буде створена регуляторна «пісочниця» — платформа для тестування послуг, технологій та інструментів на платіжному ринку, заснованих на інноваційних технологіях. Її функціонування передбачає тісну взаємодію регулятора зі стартапами та розуміння їхніх потреб. Сподіваюсь, що з утворенням такої платформи Національний банк України зможе давати «зелене» світло багатьом диджитал­проєктам.

Ну і, звичайно, буде можливість випускати електронні гроші і для небанківських надавачів платіжних послуг (платіжні установи, установи електронних грошей, поштові оператори та деякі інші надавачі платіжних послуг). Також небанківські надавачі послуг зможуть випускати платіжні картки та відкривати платіжні рахунки. При цьому такі рахунки не зможуть використовуватись для залучення вкладів (депозитів) або надання фінансової послуги щодо залучення коштів із зобов’язанням стосовно їх повернення. До того ж, небанківським надавачам платіжних послуг з обслуговування рахунку забороняється нараховувати відсотки на залишок коштів на платіжному рахунку користувача.

 

Піти в актив

Також у 2021 році було прийнято Закон «Про віртуальні активи». Мета закону — забезпечення комплексного законодавчого врегулювання принципів функціонування ринку віртуальних активів, зокрема уніфікованого підходу до організації торгівлі віртуальними активами.

Основні зміни закону для бізнесу:

1) віртуальні активи — це нематеріальне благо;

2) віртуальні активи стають об’єктом цивільного обігу;

3) такі активи мають свою вартість;

4) вони існують тільки в електрон­ній формі;

5) існування таких віртуальних активів забезпечується певними програмними засобами.

У грудні 2021 року було прийнято Закон України «Про фінансові пос­луги та фінансові компанії», яким внесено багато змін для фінансових компаній та всього ринку небанківського сектору.

Основні зміни:

— змінено пропорційні вимоги до мінімального капіталу. Запроваджено пропорційні вимоги до мінімального розміру власного капіталу фінкомпаній та ломбардів залежно від послуг, що надаються. Власний капітал повинен становити від 1 млн грн для ломбардів, які надають виключно послуги кредитування, до 10 млн грн для фінансових компаній, які надають послуги гарантій;

— спрощення порядку набуття або збільшення істотної участі. Набуття істотної участі у фінансовій компанії або ломбарді більше не потребуватиме отримання попереднього погодження регулятора;

— підвищення якості корпоративного управління. Враховуючи ризик­орієнтований підхід Національного банку України, оновлюються вимоги до корпоративного управління надавачів фінансових послуг та встановлюються вимоги до системи внутрішнього контролю. Нові вимоги спрямовані на побудову систем корпоративного управління надавача фінансових послуг;

— створення регуляторної платформи для тестування інноваційних послуг. Законом передбачено право Національного банку створювати регуляторну платформу для тестування інноваційних послуг, технологій та інструментів на ринках фінансових послуг. Це створить передумови для розвитку і запровадження інновацій на фінансовому ринку України.

Це лише декілька важливих законів, не беручи до уваги ще десятки постанов Національного банку України, які регулюють різного роду підпитання.

Що ми очікуємо у 2022­му? Передусім, це початок реалізації тих змін, які описано вище, та початок запуску платформи Open api, які відкриє для нас нові ІТ­можливості.